У МОЗ хотіли об'єднати дев'ять наукових медичних інститутів Харкова та долучити до університетської клініки.
Дев’ять харківських медичних інститутів, у яких щодня виконують надскладні операції та роблять наукові відкриття, вирішили якимось чином реформувати. Під час повномасштабної війни, без комунікації з лікарями та науковцями, що лишаються у Харкові. Швидкого об’єднання «за згодою» не вийшло: науковці повстали і виграли перший «раунд».
Усі харківські інститути, що знаходяться у підпорядкуванні Академії медичних наук, – свого роду титани. Їх знають далеко поза Харковом та й поза Україною:
- «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України»;
- «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України»;
- «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України»;
- «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»;
- «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»;
- «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»;
- «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України»;
- «Інститут дерматології та венерології НАМН України»;
- «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України».
Кожний із них працює у місті десятки років. У них суголосно суміщаються наука та практика: наковці-медики вишукують нові методи лікування за напрямками терапія, неврологія, ендокринологія, ортопедія та травматологія, онкологія, розробляють механіку, захищають роботи, а лікарі закріплюють їх та відпрацьовують в операційних.
Виокремлено стоїть тільки Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова. Якщо сказати спрощено, то це «чиста» наука. Мікробіологи та імунологи роблять те, про що писатимуть на широкий загал через 30-50 років. Пацієнтів тут ніколи не було і не може бути за замовчуванням.
Під час повномасштабної війни роботи в науковців менше не стало, пацієнтів подекуди зі зрозумілих причин навіть побільшало, чого не можна сказати про фінансування. Як говорять науковці, «на хліб вистачає».
Із чого все почалось
На початку квітня Національна Академія Медичних Наук отримала лист від Міністерства охорони здоров’я із дивною пропозицією щодо харківських інститутів. Міністр Віктор Ляшко повідомив президенту НАМН Віталію Цимбалюку, що «МОЗ продовжує вживати заходи для удосконалення освітнього процесу у закладах вищої медичної освіти та створення єдиного оновленого навчально-дослідного лікувального простору шляхом утворення університетських лікарень».
Для початку запропонували об’єднати усі дев’ять інститутів НАМН у Харкові, а оскільки до сфери управління профільного Міністерства належить Харківський національний медичний університет, то надалі приєднати їх до університетської клініки ХНМУ із подальшим фінансуванням цього «новоутворення». Це по суті означало би виведення наукових інститутів із системи науки до охорони здоров’я та освіти.
«… Вбачається доцільним створення на базі установ НАМН університетської лікарні ХНМУ. Планується, що університетська лікарня ХНМУ буде отримувати фінансування за надання медичних послуг за програмою державних гарантій. Створення університетської лікарні ХНМУ на базі цих закладів має на меті ефективне використання і належне утримання цього майна. Цей крок сприятиме покращенню якості медичної допомоги та дозволить розширити можливості для навчання студентів та медичних працівників», — йдеться в листі Віктора Ляшка.
У кожному із цих медичних інститутів є клінічна кафедра Медичного університету, де щороку студенти проходять практику, працюють під час інтернатури та аспірантури. Попри це, у Міністерстві запропонували Академії медичних наук створити університетську лікарню. Важлива деталь: разом із науковими інститутами до ХНМУ мали би перейти усі майнові комплекси інститутів. Звісно, усі будівлі лікарень за цією формулою мали б перейти у власність ХНМУ та МОЗ.
«Просимо розглянути пропозицію МОЗ щодо передачі цілісних майнових комплексів зазначених вище дев’яти установ НАМН до сфери управління МОЗ з метою створення на їх базі університетської лікарні ХНМУ», — про це в останньому реченні листа попросив Віктор Ляшко.
Що таке університетська лікарня? Це світова модель лікувально-діагностичних центрів із великою кількістю медичних послуг та найкращими лікарями. Такі лікарні працюють у багатьох країнах світу і вважаються найкращими нарівні із госпіталями. В Україні про створення лікарень на базі університетів почали говорити ще до повномасштабної війни, але без конкретики. На початку 2024 року МОЗ повернувся до цієї теми. Тоді Уряд підтримав рішення про передачу «Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті» для створення університетської лікарні Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Йшлося про взаємовигідне співіснування лікарні та вишу із фінансуванням від Національної служби здоров’я.
«Процес створення університетських клінік та лікарень в Україні незворотній. І на це є політична воля. Адже, функціонування клінік — це стратегія розвитку для вищої медичної освіти, її майбутнє. Не може успішно розвиватися університет та готувати конкурентних фахівців, якщо у нього відсутня власна клінічна база для навчання. У нашому баченні, університетська клініка — це насамперед потужна, велика і багатопрофільна лікарня, що створює можливості для навчання та досліджень. Тож передача клінічної лікарні Львівської залізниці під управління університету сприятиме оптимізації підготовки медичних кадрів та слугуватиме клінічною базою для навчання студентів», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Загроза національній безпеці
За кілька днів листування продовжилося: керівник НАМНУ Віталій Цимбалюк своєю чергою направив листи керівникам 9-ти медичних інститутів у Харкові з проханням обговорити та сформулювати відповіді на пропозицію МОЗ. Ідея Міністерства охорони здоров’я збурила наукову-медичну спільноту у Харкові. Вони неприховано називають її такою, що нашкодить медицині та інтересам національної безпеки України. Керівники інститутів, відомі у медичних колах України люди, одразу зібрали колективи. У жодному інституті не тільки не згодились стати частиною «новоутворення», а чемно обурились ініціативі.
«Ми чітко усвідомлюємо, що МОЗ продовжує вживати заходи для удосконалення освітнього процесу у закладах вищої медичної освіти та створення єдиного оновленого навчально-дослідного лікувального простору шляхом утворення університетських клінік. Але вважаючи на те, що ХНМУ, який належить до сфери управління МОЗ, працює 3-й рік поспіль виключно у дистанційному режимі у скороченому складі викладачів відповідно до кількості студентів, що залишилися, тому «підміна» Науковими установами клінічних баз ХНМУ і навіть, з огляду на Вашу пропозицію, створення університетської клініки ХНМУ, буде обмежуватися інтересами виключно клініки лише одного ВНЗ, не приймаючи до уваги, що, з одного боку, Клініки Інститутів – це провідні клінічні центри з особистим унікальним досвідом з відповідними спеціальностями в Україні, а з другого — відомі наукові школи, що створювалися десятиліттями/століттями в нашій країні не зможуть повноцінно, в складі Університетської клініки, продовжувати наукові медичні надбання, які так сьогодні повинні бути потрібні Державі, яка опинилася в надзвичайних умовах… Перехід дев’яти державних науково-дослідних установ до складу університетської лікарні ХНМУ вважаємо несвоєчасним і недоцільним тому, що це буде мати непоправні наукові, кадрові, фінансові, майнові та інші втрати», — такий лист підписали керівники інститутів.
В Інституті мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова (створений 1886 року) пояснили МОЗ, чому будь-яка форма об’єднання для них дорівнює смерті. Наукова установа подібного профілю єдина в Україні, а у випадку «поглинання» стане придатком, лабораторією, що виконуватиме забаганки поглинача.
«Ми бактеріологічний інститут. Те, чим ми займаємося, у підручниках вивчатимуть тільки через 30 років. Нам пропонують стати членом якогось «консорціуму». Навіщо? Є приклади об’єднання в Україні: Львів, Одеса, у Харкові, Харківська медична академія післядипломної освіти. Вони тепер десь присутні? При будь-якому об’єднанні наш Інститут втратить самостійність. Наші лабораторії акредитовані. Що буде при об’єднанні? Усе рухне, почнуться скорочення. Харківський медичний університет — моя альма-матер, зрозумійте. Проте приєднання фактичне означатиме повне нищення медичної науки в регіоні, будуть безповоротно втрачені наукові школи. Я сказав, що я категорично проти», — повідомив KharkovNEWS.info директор Валерій Мінухін.
Теза про те, що фінансування наукових установ має бути через НСЗУ, не може застосовуватися до Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова. У них немає пацієнтів, значить за Програмою медичних гарантій вони не зможуть отримувати гроші. Вони можуть залишатися виключно під егідою та з фінансуванням Національної Академії медичних наук України.
В інших інститутах виконують близько сотні операцій на тиждень. Пацієнтами стають не тільки жителі Харкова та області, а всього Сходу та Півдня України.
«У нас є човен і прапор»
В Інституті патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка не хочуть об’єднуватися і впевнені: зможуть вижити самостійно, якщо доведеться перейти на інший щабель стосунків із НАМН та НСЗУ. Тут працюють майже 500 людей, понад сто з яких науковці, щотижня виконують близько ста операцій, тож проблем із «пакетами» від Нацслужби здоров’я не буде. Співробітники Інституту не розуміють, чому їх хотіли доєднати до ХНМУ, де вчилася переважна більшість лікарів, зараз там навчаються їхні діти. Проте вони впевнені: злиття з іншими інститутами, та ще й долучення до ХНМУ неприпустимі.
«Місія Інституту полягає у здійсненні науково-дослідної, освітньої, інноваційної діяльності та медичної практики, для задоволення потреб суспільства і країни, збереження здоров’я населення, покращення якості надання медичної допомоги, створення високоякісного інноваційного наукового продукту з подальшим впровадженням та підготовці кваліфікованих конкурентоспроможних наукових кадрів. Головні напрями наукової діяльності Інституту передбачають розробку та впровадження нових технологій та сучасного обладнання. За результатами клініко-експериментальних наукових розробок у 2021-2023 рр. співробітниками Інституту опубліковано 382 наукові праці, серед яких 106 (27,7 %) статей у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та /або Scopus. Ми вважаємо недоцільним та несвоєчасним прийняття рішення щодо можливої передачі Інституту Ситенка до сфери управління МОЗ України для створення університетської лікарні ХНМУ. Нам не потрібна допомога. У нас є човен і прапор», — зазначила в. о. заступника директора з наукової роботи Інституту Інга Федотова.
В Інституті Ситенка просять не допомагати, а не заважати працювати. Фото: KharkovNEWS.info.
В Інституті радо приймають студентів, аспірантів Харківського національного медичного університету, передають знання і сподіваються залишитися у таких стосунках.
Що говорять в Академії Наук?
Президент Національної Академії Медичних Наук після отримання консолідованої відповіді із Харкова зустрічався із Віктором Ляшком. Він обіцяє будь-що відстоювати самостійність кожного Інституту. Можливо, через контрактування із НСЗУ. Але чи встигнуть перейти на новий формат цього року, невідомо.
«Міністр мені пообіцяв, що питання про приєднання до ХНМУ більше піднімати не будуть. Наші інститути не готові йти. Я вважаю, що мають бути державні установи, у яких науку оплачує держава, а пацієнтів — НСЗУ. Самостійно ні один із наших Інститутів не виживе. Наука потребує підтримки. Ще Кюрі говорив, що країна, яка не розвиває науку, стає колонією. Я не хочу, щоб ми були сировинною державою. Реформу доведеться проводити. Інститути все одно мають змінити статус з державних установ на державні підприємства», — розказав Віталій Цимбалюк у коментарі KharkovNEWS.info.
У будь-якому випадку «економіка» диктуватиме, як вижити науці. Поки що не зрозуміло, чи «підуть» у цьому році харківські інститути до НСЗУ чи ні. У будь-якому випадку Інститут Мечникова має лишитися на фінансуванні Академії.
«Куратор» об’єднання інститутів родом із «Партії регіонів»
Ідея якось об’єднати усі харківські медичні інститути НАМНУ народилася задовго до того, як стати публічною. Ще до повномасштабної війни Медуніверситет поглинув Медичну академію післядипломної освіти та Інститут гігієни. Звісно, для покращення роботи останніх. Але вийшло як вийшло: понад 500 працівників втратили роботу, були зруйновані відомі унікальні наукові школи, втрачені унікальні лікарські спеціальності, які викладали лише в ХМАПО. Керівники інститутів одностайні: головною метою того «укрупнення» була матеріально-технічна база, гуртожитки, земельні ділянки та державні кошти Академії та Інституту.
Усі дев’ять Інститутів із переліку на нове укрупнення мають неабияку матеріальну базу, більшість розташовані на червоній лінії у центрі Харкова. Це десятки будівель старої забудови, дороговартісне обладнання, лабораторії та ін.
У бесідах не під запис в Інститутах говорять: точно знають тіньового «куратора» ідеї про об’єднання, який озвучував її ще 10-12 років тому. Це колишній «регіонал», а нині не остання людина в Академії Медичних наук України — професор, академік, член Президії НАМН України Олександр Біловол (Північно-Східний науковий центр МОЗ та НАМН України, кафедра клінічної фармакології та внутрішньої медицини Харківського національного медичного університету). У цивілізованому світі, до якого ми прагнемо бути долученими, це назвали би конфліктом інтересів.
Його біографія та політичні вподобання доволі строкаті: викладач Харківського медінституту, народний депутат чотирьох скликань (від Блоку Литвина, ДПУ, Партії регіонів, самовисування), перший заступник міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар України. Звісно, був членом «Партії регіонів». За даними Руху «Чесно», Біловол ставав фігурантом антикорупційних розслідувань та був помічений на кнопкодавстві та роботі за сумісництвом. У 2017 році Біловолу подарували 3,7 млн гривень. Виявляється, подарунок йому зробила старенька тітка.
Багато років тому, за нашою інформацією, він уже носився з ідеєю об’єднати хоча би якісь медичні Інститути у Харкові та долучити їх до ХНМУ. Протягом останнього періоду він гласно і негласно намагається закріпити цю ідею, зустрічається з керівниками інститутів. хоча офіційно його ім’я ніде не лунає.
Кілька тижнів тому Біловол був у Харкові і знову зустрічався з приводу об’єднання інститутів. Спілкуватися з пресою на цю тему він відмовився.
«Наразі ідея про об’єднання не на часі», — коротко сказав Біловол і кинув слухавку.
В НАМНУ підтвердили: «Олександр Біловол активно працює над тим, щоб харківські інститути об’єднувались». І навіть зараз, знаючи позицію Академії медичних наук та міністра охорони здоров’я.
Університетська клініка ХНМУ: приходьте потім
Чи багато харків’ян ставали її пацієнтами чи звертались по медичну допомогу? Напевно, відповідь у більшості буде негативна. Мало хто знає, що вона утворилася вісім років тому у приміщенні колишньої поліклініки заводу ім. Шевченка на вул. Шпейєра, 4. Тоді плани на неї були дуже амбітні: створювали та презентували відділення, у яких мали працювати викладачі ХНМУ у вільний від студентів час.
Але згодом щось пішло не так. Сьогодні клініка ХНМУ — це маловідома медична установа на мапі Харкова. За нашою інформацією, до 24 лютого 2022 року у ній у робочому режимі працювали кілька відділень, проте пацієнтів було обмаль. Відтоді усе тільки погіршилось. На даний час на офіційному сайті клініки позначені сім відділень: неврологічне, ортопедично-травматологічне, ендокринологічне, мініінвазійної хірургії, соматичної патології, реабілітації. Клініка, запевняють на сайті, є «клінічною базою 11 наукових кафедр Харківського національного медичного університету», зокрема одну з них очолює колишній ректор та чинний голова Наглядової ради Медуніверситету Володимир Лісовий. Більшість контактних телефонів, зазначених на офіційному ресурсі клініки, взагалі не відповідають, а остання новина датована взагалі 2019-м роком.
Проте на один номер ми змогли додзвонитися, аби потрапити на прийом до хірурга. Проте зробити це сьогодні не можна. Один хірург приймає з 9:00 до 13:00 двічі на тиждень, а до другого можна записатися тільки через його медсестру. Для цього необхідно приїхати особисто до клініки, знайти медсестру і дізнатися вільний час у розкладі доктора.
«Тільки так і ніяк інакше. А на рентген не можна, бо у нас світла немає. Коли буде — тоді можна. Так, генераторів немає», — сказали нам у приймальній. Про електронні сервіси у клініці ХНМУ не чули.
Що далі?
Отже, ідея з об’єднанням «за згодою» завдяки супротиву інститутів цього разу не пройшла. У кожному тепер думають над планом дій на 2024-2025 роки: хтось не проти співпрацювати із Нацслужбою здоров’я, хтось вагається, бо треба «підтягти» матеріальну базу, аби отримати достатню кількість пакетів. А дехто вважає, що у Києві можуть знову повернутися до ідеї об’єднання. Через час, і уже без «згоди», а за примусом.
