Нічні атаки росіян по Харкову: чому порушення сну у цей час

Влучання російських дронів 11 червня 2025 року були по Слобідському району Харкова. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев

Харків’янка Олена Стороженко — на лікуванні в ендокринологічному відділенні однієї з лікарень міста. За її словами, навесні, коли посилилися російські атаки дронами вночі та вдень, у неї загострилися проблеми зі здоров’ям.

"«Шахеди» і обстріли дуже впливають на самопочуття. Поганий сон. Ти не спиш всю ніч. У мене є діти, звичайно ж, я хвилююсь про них в першу чергу. Звичайно, через це стан здоров’я погіршується. І на роботі через це ти не виспаний. Хвилюєшся", — розповідає Олена Стороженко.

Олена Стороженко. Суспільне Харків/Лариса Говина

Мати двох дітей Катерина Соловйова говорить, через ці атаки у неї та дітей з’явилися порушення сну. Каже, відновлюють сили за допомогою прогулянок на вулиці, іноді виїжджають до родичів за місто.

"Дуже переживаємо і дуже тяжко, коли є діти. Особливо тяжко. Буває, спимо. Чуємо і спимо, тому що в Харкові — це часто. Була складна дуже ніч, коли близько 50 «Шахедів» вдарили. Була складна ніч, коли більш як 22 ракети були, і ми прямо чули, як над домом вона летить, це свист", — говорить Катерина.

Зранку прокидаємося, п’ємо каву. Діти допомагають. Вони ж теж змінюються. Вночі їм страшно, а зранку вони все одно хочуть гуляти, їсти морозиво. Ось так, прокидаємося, йдемо гуляємо.

Катерина Соловйова. Суспільне Харків

"Складно, тому що дитина вже такого віку, трохи старшого, вже починає розуміти, коли тривога, а вона дуже-дуже гучна, а в нічний час це ще більш чутно. Син прокидається від цієї самої тривоги. Дитина завжди поряд, тому… Намагаюся, погладити, розказати, що все добре, а себе, як заспокоюю? Ми звикли вже до цього стану", — говорить жителька Харкова Дар’я.

Жителька Харкова Дар’я. Суспільне Харків

Лікарка з невідкладних станів та невропатологиня Валерія Тімарєва говорить, за 7 років роботи звикла до роботи на викликах у будь-яку пору доби. Впоратися з додатковим стресом, коли по Харкову посилилися удари вночі та вранці, каже, допомагає гумор, відновлення на вихідних та чіткий алгоритм дій.

"Ми вже до цього звикли, тому що у нас не перший рік війни вже. Нас навчають. Є волонтерські програми, які нас навчають. Все ж таки ми нині більш готові до цього, ніж коли це спочатку було. Є розуміння, що ти повинен робити. Коли у тебе є план дій, то тобі із цим легше. Авжеж, страх залишається. Авжеж, як і усі, коли влучання було поруч, ми прокидаємося, тому що це різкий гучний звук. Так, це є. Але все ж таки ми мобілізуємося", — каже медикиня.

Валерія Тімарєва з колегами. Суспільне Харків/Лариса Говина

Порушення сну, діабет, загострення хвороб щитоподібної залози: лікар-ендокринолог — про наслідки безсонних ночей через російські удари

Після регулярних нічних атак люди почали частіше звертатися зі скаргами на порушення сну, перепади настрою, загострення хвороб щитоподібної залози та діабет, розповідає лікар-ендокринолог Іван Смірнов.

"Якщо ми не спимо щодоби, наш "комп’ютер" перегрівається. Він має охолоджуватися. Сон регулюється, в тому числі й гормонами. Звісно, коли сон порушений і порушений часто — кілька разів на тиждень, а то й протягом тижнів щоночі, — то це дає розлади в гормонах", — пояснює Іван Смірнов.

Останнім часом чимало пацієнтів приносять мені дослідження з лабораторії, наприклад, із зависоким кортизолом вранці.

Лікар-ендокринолог Іван Смірнов. Суспільне Харків/Лариса Говина

"Змінилася просто картина того, з чим пацієнти звертаються. Якщо не усі, то майже усі мають ознаки негативного впливу стресу. В усіх є якісь прояви реакції на стрес. Тобто, це додає роботи до моїх звичайних навантажень. Ну, а щодо пацієнтів: щонайменше в стаціонарі, ми вже казали про це, на тепер ми маємо навантаження більше: не те що довоєнний період, а навіть доковідний період", — каже лікар-ендокринолог.

Іван Смірнов каже, що для покращення самопочуття та підтримки здоров'я в умовах війни слід не забувати про спорт.

"Я б дуже порадив збільшити фізичну активність. Спорт взагалі трохи є таким засобом протистояти будь-якому стресу. А всі сучасні люди, і ми з вами, недодозовані за фізичною активністю", — говорить ендокринолог.

Більше хворих з інфарктами й інсультами

Побільшало й пацієнтів зі скаргами на головний біль, "швидкою" протягом останніх двох місяців частіше привозять людей з інфарктами та інсультами, каже завідувачка неврологічного відділення Юлія Панасенко.

"Коли ми чуємо постійні сирени й масовані удари, у людини спрацьовують гормони стресу. Викид адреналіну, підвищується тиск, і це може призвести до дуже серйозних наслідків. Якщо ці епізоди повторюються щодня, людина не встигає відпочивати, і загострюються всі хронічні хвороби", — говорить Юлія Панасенко.

Юлія Панасенко. Суспільне Харків/Лариса Говина

Останні місяці ми бачимо зростання звернень. Люди скаржаться на порушення сну. Часто це супроводжується головним болем, підвищенням артеріального тиску, як я вже казала. Зросла кількість гіпертонічних кризів.

"Збільшилася кількість інсультів, і вік теж змінюється. Якщо ми раніше спостерігали, що інсульт — це хвороба більш похилого віку, то зараз інсульти — це вже, на жаль, дуже молоді", — розповідає Юлія Панасенко.

Як відновлюватися після нічних ударів РФ по Харкову та безсонних ночей: поради психолога

Контроль своїх дій та щоденна рутина — те, що допомагає впоратися із постійними стресами через нічні удари, говорить психологиня Ірина Давидовська. Каже, ніч — базовий період для відновлення імунітету. Через недосипання погіршується настрій, людина може відчувати страхи, яких ніколи не було, та швидко втомлюватися. Знижується й імунітет — це відчула на собі, каже психологиня.

Наслідки влучання російського дрона біля багатоповерхівки у Салтівському районі Харкова, 12 червня 2025 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев

"Зараз загострилися ці обстріли. Насправді є багато із цим змін і у психіці, і в поведінці, і в усьому. Взагалі ніч — це базовий період для відновлення нервової системи, для нашого імунітету. Так само відновлюються клітини в мозку, які допомагають стабілізувати нашу нервову систему, серцево-судинну систему. І ось уявімо, що в цей момент, коли ми намагаємося заснути, нас починає будити вибух, чи сирена, чи якесь повідомлення про небезпеку. Всі ці порушення сну в нашій психіці призводять до накопичення цієї втоми й до складності в обробці будь-яких подій", — говорить психологиня.

Психологиня Ірина Давидовська. Суспільне Харків

Ірина Давидовська відзначає, що на фоні стресів може статися порушення апетиту.

"При чому, людина може як багато часто їсти, так і відмовлятися від їжі. Або ослаблення імунітету. Зараз, до речі, дуже часто, я і на собі це відчуваю, що хворію майже кожні два тижні, тому що в Києві почалися частіше обстріли, і я, як мама двох дітей, дуже сильно тривожусь через це", — каже Давидовська.

Тривога — це теж порушення нашої поведінки. Або, навпаки, людина починає займати таку відсторонену позицію, коли вона не хоче нічого відчувати — це теж наш захист для того, щоб якось себе вберегти. Все це, якщо говорити про довготривалу перспективу, насправді може призвести й до депресивних, до тривожних розладів, тому за цим треба стежити.

Працівник ДСНС допомагає евакуювати людей з пошкодженого будинку на Салтівці у Харкові після атаки дронів, 12 червня 2025 року. ДСНС Харківщини

Люди дещо звернули в той стан майже, який був влітку 2022 року. Така безпорадність, така пригніченість, втрата контролю, повна дезорієнтація.

"Найважливіше, що ми можемо зараз зробити — це визначити свої зони контролю. Щось ми не можемо контролювати — тривогу, наприклад. Але ми можемо, наприклад, контролювати що? Ми можемо приготувати тривожну валізу. Можемо приготувати собі воду, теплий одяг, якісь ліхтарики, ліки. Це дає відчуття, що я не беззахисна, я не безпорадна. Не забувати впроваджувати будь-яку рутину у своє життя", — радить психологиня.

Якийсь душ в певну годину, якась улюблена кава з улюбленої чашки. Тобто, рутина дає структуру, а структура дає відчуття безпеки для мозку. Обов’язково структурувати собі день. Давати собі якусь опору — це головне. Читати ще