Науково-дослідний інститут астрономії Каразінського університету опинився під загрозою зникнення: інтерв'ю директора

Вадим Кайдаш, директор НДІ астрономії Харківського національного університету. The Scientist/Stefan Weichert

Науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна опинився під загрозою зникнення через недофінансування проєктів установи.

В етері Українського Радіо Харкова директор інституту Вадим Кайдаш розповів про ризики для існування наукової установи, проблеми у роботі, створення Космічних сил та досягнення Харківської школи астрономії.

Далі — пряма мова.

"Виконання таких наукових проєктів не на часі, з чим ми, звісно, не згодні"

Чому існує така занепокоєність щодо зникнення інституту?

Наука в університетах фінансується коштом конкурсів, які проводить Міністерство освіти та науки України, тобто конкурс конкурсні дослідження, конкурсні проєкти, конкурсне фінансування. Зараз Міністерство дуже мало наукових проєктів підтримало.

Каразінський університет загалом подавав 24 проєкти, підтримали тільки чотири. З проєктів, які не пройшли, — чотири астрономічних.

Яке обґрунтування відмов?

До оцінки конкурсних проєктів залучаються фахівці з різних інституцій, наукових інституцій України, які дають свою думку, і окремо фахівці з міністерства ще мають можливість давати додаткові бали. Нам в оцінках вказували на те, що актуальність підтримки зараз не дуже велика і що виконання таких наукових проєктів не на часі, з чим ми, звісно, не згодні.

Міністр Освіти Оксен Лісовий в в новій лабораторії біологічного факультету об’єднаного Центру Інноваційної науки Каразінського університету, 29 січня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Чому важливо підтримувати ці дослідження?

Моя загальна думка наступна: наразі держава вимагає від вчених проривних світового рівня досліджень, які б підвищили обороноздатність держави, ефективність держави в умовах війни, хочуть, щоб вчені дали швидкий конкретний результат. Моя думка і думка моїх колег: наука так не робиться.

Є фундаментальна наука, фундаментальне дослідження, тобто отримання нових знань. Є передача цих нових знань у прикладну науку, а потім вже у конкретні винаходи, нові матеріали, технології.

Викреслюючи фундаментальну науку з підтримки, ми порушуємо оцей ланцюг, про який я сказав, тому так працювати не буде. Унікальність астрономічної науки полягає в тому, що в Україні небагато астрономів.

Ці фундаментальні дослідження зосереджені буквально в декількох лабораторіях, в декількох університетах. Якщо не давати хоча б мінімальну підтримку таким людям, то просто через деякий час не вдасться знайти цих вчених, які змінять галузь.

Ілюстративне фото. Радіоастрономічна обсерваторія після російської окупації та боїв, Харківщина, Волохів Яр, листопад 2023 року. Фото: Суспільне Харків

"Астроном без телескопа — це дивна річ"

Коли наслідки браку фінансування буде відчутно?

Вже з початку 2025 року. Нових проєктів нема, тому немає фінансування. Звісно, Міністерство освіти та науки має свою політику підтримки вчених і каже: "Давайте ми будемо давати передовим групам, передовим університетам базове фінансування, тобто підтримувати проривні дослідження, а конкурсні проєкти — це може бути чимось додатковим".

Базове фінансування, яке у нас було, трохи лишається, і Міністерство нам обіцяє це у наступних періодах. Цього фінансування, на жаль, теж недостатньо для підтримки наукових груп. Тому на словах є обіцянки, а на ділі, на жаль, грошей немає.

Про які суми йдеться?

Зазвичай Міністерство освіти та науки пропонує у таких конкурсах приблизно один мільйон гривень фінансування на рік на всю групу. Це і заробітні плати, і розхідні матеріали, прилади. Ця сума на місяць у підтримці групі десь буде 40-50 тисяч гривень.

Фактично це підтримка на рівні дуже скромних зарплат. Тобто чотири проєкти на суму чотири мільйони на рік у нас не пройшли.

Чи зверталися ви до альтернативних джерел фінансування?

Ми не складаємо руки, чекаючи, що хтось прийде і дасть гроші. Є аспект, пов'язаний з війною. Ми єдина астрономічна обсерваторія в країні. Наша Чугуївська спостережна станція, єдина з університетських оптичних обсерваторій, була розтрощена під час окупації. Росіяни стояли там пів року. Тільки по приладах у нас збитків на декілька мільйонів гривень. Зараз станція законсервована.

Чугуївська спостережна станція університету Каразіна після російської окупації, грудень 2022 року. Суспільне Харків/Олександра Новосел

Спільно з нашими колегами з Києва ми зробили фонд відновлення спостережної станції. Ми просимо всіх небайдужих допомагати. Ми мріємо про новий телескоп, тому що астроном без телескопа — це дивна річ.

Також ми намагаємося співпрацювати із нашими закордонними колегами, зокрема з американськими астрономами, звертаємося і до європейської спільноти. Я думаю, що буде можливість влітку звернутися до керівництва Міжнародного Астрономічного союзу.

Скільки у науково-дослідному інституті співробітників?

На кінець 2024 року було 20 співробітників, які займаються науковими дослідженнями. Зараз чотири теми, чотири проєкти, не пройшли, тому у нас залишається половина.

Молоді фахівці, які потрібні для оновлення та передачі знань, не можуть чекати обіцянок грошей, а йдуть у суміжні сфери — ІТ, бізнес.

Чи були вже звільнення з інституту через недофінансування?

Людей намагаємося зберігати. Частина команди працює на волонтерських засадах.

Святкування 220-ліття Харківського університету, 29 січня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

"Космічна держава без людей, які займаються космосом, не може існувати"

Над чим працює інститут?

Ці чотири проєкти, про які йде мова, — це відображення нашої наукової діяльності. Це дослідження Місяця, дистанційне зондування планет. У нас є потужна група досліджень малих тіл, тобто астероїдів і комет. Також є потужні астрофізична група та група астрометрії.

Ми займаємося дослідженням і Сонячної системи, і тіл Сонячної системи, і тіл, що наближуються до Землі, а також далеких об'єктів у Всесвіті. Ми відомі роботою над космічними проєктами, що зараз виконуються і виконувались в Європі, в Південній Кореї, американськими вченими.

Чи можуть бути залучені ваші фахівці до створення Космічних сил?

Я вважаю, що якщо ви хочете створити Космічні сили, то, мабуть, мають бути люди, які займаються космічними дослідженнями для цього. Космос сам себе не вивчить.

Коло Борда в музеї астрономії Харкова.

Без підтримки фундаментальних та прикладних досліджень у космічній сфері дуже важко буде створювати такі сили в Україні. Наші дослідження дотичні до військової тематики також. Це стосується досліджень за малими об'єктами в навколоземних орбітах, встановлення точних систем координат, які потім використовуються, в тому числі й у військовій справі.

Якими відкриттями Харківської школи астрономії можемо пишатись?

Астрономічна спільнота вшановує своїх колег тим, що присвоює імена науковців окремим об'єктам Сонячної системи, кратерам на планетах, астероїдам і так далі. Понад 40 об'єктів в Сонячній системі названо іменами саме харківських вчених, які працювали, викладали у нас в обсерваторії, в університеті. Буквально під час війни декілька наших співробітників отримали таку честь від Міжнародного Астрономічного союзу, їхніми іменами названі реальні об'єкти в Сонячній системі.

На честь фахівчині з оптичних властивостей поверхонь малих тіл Сонячної системи Ірини Бельської з Харкова у 1978 році було названо астероїд «8786 Belskaya». Суспільне Харків

Яке б досягнення ви б хотіли б відзначити?

За останні роки було відкрито декілька подвійних і потрійних астероїдів в Сонячній системі. Науці до того було це невідомо.

За останнє десятиріччя ми підтвердили ефект кольорового опозиційного ефекту поверхні Місяця, який колись отримали по лабораторних даних, а по космічних його ніхто до нас не бачив. Місячний ґрунт відбиває світло дуже специфічним образом, не так, як земний.

Крім того, ми мали проєкт з американцями, досліджували Марс за допомогою космічного телескопа "Габбл". Ми знайшли новий вид напівпрозорих хмар, дуже високо в марсіанській атмосфері, які мають унікальні поляриметричні властивості.

Ви співпрацюєте з NASA на постійній основі?

У дописі мого колеги Віктора Корохіна йдеться про перспективний план досліджень місяця, який зараз розробляється NASA, і ось він був викладений у мережу, ми цитували. Тобто це план, як досліджувати місяць. Для того, щоб досліджувати місяць, NASA спирається на відомі наукові факти, зокрема, посилається і на наші дослідження.

Чи йде молодь навчатися на астрономів?

Є зацікавлені молоді люди, їх дуже небагато. Взагалі-то наш набір щорічний саме на астрономічну спеціальність — фізика та астрономія на фізичному факультеті університету Каразіна — це 10-15 абітурієнтів щороку.

Ми навіть попри війну намагалися витримувати цей баланс. У 2024 році був провал — тільки половину змогли набрати.

Є тенденція, що технічні спеціальності, спеціальності, пов'язані з природничими науками, обирають не так часто, як гуманітарні.

Чому важливо загалом підтримувати астрономічну науку та проводити дослідження?

По-перше, це важливість збереження наукових шкіл, які дуже-дуже важко потім відновлювати. Наукові школи — це і вчені молодшого віку, і їхні вчителі. Це передача знань.

По-друге, держава хоче космічних досліджень, хоче Космічні сили — значить вона має підтримувати фундаментальну і прикладну науку в цій сфері.

По-третє, ми казали, що Україна — це космічна держава, політики цим хваляться, періодично згадують. Але космічна держава без людей, які займаються космосом, не може існувати.

Читати ще

«Ми випали зі світової радіоастрономії». На Харківщині відновлюють найбільший у світі низькочастотний радіотелескоп

Читати ще

Учені з Харкова виявили проблему у прогнозуванні атмосфери, що призвела до «наймасовішої втрати» космічних апаратів

Читати ще

У Каразінському університеті встановили систему безперебійного живлення: це допоможе зберегти колекції з Антарктики

Читати ще

У Харкові провели перший в Україні кесарів розтин кажана