За інформацією: Суспільне Суми.
Герой України, легендарний командувач 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка Павло Федосенко поділився спогадами про події осені 2022 року, завдяки яким окупантів майже повністю вибили з Харківської області.
Відеоінтерв’ю Федосенка опублікували на сторінці 92 ОМБр у Фейсбуці. Майже головне, що неодноразово повторював комбриг про контрнаступ, – визначається словом “швидкість” . Прорватися швидко, не вплутуватися в затяжні бої в населених пунктах, а оминати їх. І практично не спати. Саме таким є “рецепт” блискавичної очистки від окупантів величезних територій Харківської області.
“Основне наше завдання було – це прорвати оборону противника на певному рубежі. Я визначив підрозділи – 1-й і 3-й батальйони. Це були штурмові батальйони, які повинні були на максимальних швидкостях просуватися вперед, відповідно, сковувати максимальну кількість противника на себе, сіяти паніку у противника. Тим самим дати іншим бригадам рухатися з нами врівень флангами. Обходити населені пункти, намагатися не вступати в бій у населених пунктах, не зав’язуватися”, – згадує Федосенко.
Швидкість, з якою рухалися воїни 92 ОМБр, можна оцінити хоча б за таким епізодом: у якийсь момент артилеристам довелося вступити у стрілецький бій – безпосередньо із супротивником, який не встиг покинути позиції.
“Коли мені доповіли, що підрозділи артилерії вступили у стрілецький бій, я спочатку не зрозумів. А потім зрозумів, що артилерія йде так швидко моя і з такою швидкістю, що піхота супротивника не встигає тікати з окопів. І артилеристи мої вже почали битися стрілецькою зброєю. Тоді я сказав: “Стій, не поспішаємо. Тому що ми почнемо незабаром прямим наведенням з артилерії танки знищувати”, – посміхається комбриг.
Досягалася така швидкість зокрема завдяки наднапрузі всіх наявних ресурсів людського організму. За словами Федосенка, за час контрнаступу воїни бригади практично не спали.
“По годині, по півтори за столом перекимарив. Тому що дуже велике було напруження, і дуже велика відповідальність”, – пояснив Федосенко.
При цьому він вважає: російські військові думали, що противник не подолає їхньої першої лінії оборони. А коли це сталося – у лавах ворога виник хаос.
“У них все посипалося, вони вже не розуміли, тому що почали розбігатися в різні боки. Тому що загубилося у них основне – це управління підрозділами. Настав хаос, керівництва не було, не було кому керувати, тому просто драпали”, – описує події Герой України.
Прорвавши оборону російської армії, 92 ОМБр обійшла Шевченкове, де ворог добре закріпився, і на всіх парах поспішила до Куп’янська.
“У мене в другому ешелоні йшов 22-й батальйон, який отримав завдання блокувати, зайти та зачистити населений пункт, який був у тилу наших військ, – зазначив Федосенко. – Перший батальйон зайняв район Куп’янська. Одразу отримав завдання блокувати Куп’янськ і рухатися далі. Після чого зайшли мої підрозділи стрілецьких батальйонів, розпочали зачистку населеного пункту Куп’янськ. А решта підрозділів, не зупиняючись, почали просуватися далі – до державного кордону”.
До держкордону комбриг дійшов особисто – разом зі своїм 3-м батальйоном, в одній колоні.
“Ми близько до кордону не підходили. Стали на відстані до двох кілометрів до державного кордону. Подивилися населений пункт, підняли прапор України, видихнули”, – згадує Павло Федосенко.
