За інформацією: Суспільне Харків.
Військовий провідав у лікарні підлітка, якому врятував життя після обстрілу, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Військовослужбовець «Давид» приїхав до Харкова, щоб провідати 15-річного Євгенія Іванова. 11 серпня він надав хлопцю першу домедичну допомогу, коли підліток з мамою потрапили під російський удар, коли чекали автобус на зупинці в Ізюмському районі.
Як військовий врятував дитину та як хлопець себе почуває, читайте у матеріалі Суспільного.
«Кричав: «Мамо, я ніг не відчуваю»»
Євгеній разом із мамою чекав на автобус, коли пролунав вибух.
«Ми з мамою планували їхати назад у Харків до сестри, а воно так вийшло, що обстріл і ми не встигли трохи на автобус, буквально десять хвилин», — розповідає підліток.
Євгеній Іванов зазнав поранень на Ізюмщині під час обстрілу, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Людмила Іванова каже: після вибуху не одразу зрозуміла, що син поранений.
«Коли ми вийшли на Ростовську трасу, зрівнявшись з зупинкою пролунав вибух і дитина одразу впала, я зрозуміла це інстинкт самозбереження. Я також його прикрила, але він кричав: «Мама». Потім закричав: «Мамо, я ніг не відчуваю». Я намагалася піднятись і пролунав ближче біля нас другий вибух, я намагаюсь піднятись і бачу, що у дитини футболка у крові — я підіймаю і бачу серйозну рану. Я не могла нічого зробити, а він мене прохав тільки: «Мамо, допоможи», — пригадує жінка.
Йшов потік машин — машини не зупинялись. А потім раптово зупинилась машина, повернулась трошки здала назад до нас, вийшов чоловік, саме наш янгол-охоронець, скажімо так, і запитав: «У вас щось трапилося?».
Євгеній Іванов зазнав поранень на Ізюмщині під час обстрілу, його у лікарні провідав військовий 3-ї окремої штурмової бригади, який врятував його життя, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Зрозумів, що у хлопця поранення в спину»
Військовий «Давид», який служить у лавах 3-ї окремої штурмової бригади 3-го армійського корпусу, в момент удару їхав з Харкова в Ізюм. Розповідає, касетні боєприпаси вибухнули за 150 метрів від нього, і після цього на землі біля зупинки він побачив двох людей.
Військовий «Давид» побачив двох людей на зупинці після обстрілу і надав допомогу підлітку, який зазнав поранень, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Лежав хлопчик і жінка, як виявилось потім, це були мама і син. Я зупинився, підбіг, подивився, оцінив ситуацію — зрозумів, що у хлопця поранення в спину. Повернувся до машини, взяв аптечку і терміново почав надавати допомогу. Тобто, я заклеїв йому саме поранення, потім намагався зупинити автомобіль, зупинився один автомобіль, вийшли хлопці, в моменті був ще один вибух, розрив касети на дорозі він неподалік, в 150 метрах», — згадує військовий.
Я не міг інакше, я просто бачив, що треба допомогти, це не важко, я інакше не міг просто. Я думаю, багато хто так би зробив. Я не думав в цей момент, це було автоматично, розуміючи, що відбувається. В 3 ОШБр ми постійно вдосконалюємо навички по такмеду. Володіння базовими навичками медицини — це мінімум, який знає кожен військовий в 3 ОШБр.
Євгеній Іванов зазнав поранень на Ізюмщині під час обстрілу, його врятував військовий, який проїздив повз, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Євгеній розповідає про вчинок «Давида» з вдячністю: «Був у свідомості, я памʼятаю як ми на зупинці з мамою лежимо, він підʼїжджає і питає: «Що сталось?», і відразу допомагає обробляє рану і вантажить нас у машину і ми їдемо. Реально хороша людина, допоміг у такій ситуації, дуже вдячний йому».
Стан був вкрай тяжкий
Якби Євгеній не привезли до лікарні вчасно, шанси на відновлення чутливості ніг були б значно меншими, розповідає завідувач дитячим нейрохірургічним відділенням Кирило Духовський.
«Його стан був вкрай тяжкий, у нього було вогнепально-уламкове сліпе поранення хребта, спинного мозку, забій спинного мозку. В нього не працювали нижні кінцівки, зараз частково вони відновлені, він вже починає висаджуватись та вставати на ноги», — говорить медик.
Завідувач дитячим нейрохірургічним відділенням Кирило Духовський, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Давид» каже, у війську регулярно проходить навчання з тактичної медицини, але допомогу пораненій людині довелося надавати вперше.
«Зараз його стан кращий ніж при першій зустрічі, я сподіваюсь все буде краще і краще», — сказав військовий.
Людмила Іванова, мати Євгеній, підтримує сина на шляху до одужання, 19 серпня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Євгеній, за словами його лікаря Кирила Духовського, починає займатися з реабілітологом.
