«Найголовніше — щоб вдома не сиділи». Як евакуйована з Куп’янщини футбольна команда знайшла залу для тренувань у Харкові

За інформацією: Суспільне Харків.

Тренер по футболу з Шевченкового Володимир Колій, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Футбольна команда з Шевченкового, яка після евакуації тренується у Харкові, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Влітку через посилення обстрілів команда евакуювалася з Шевченкового, розповідає мати одного з футболістів Ольга Кулішова. Її дев’ятирічний син займається з Володимиром близько трьох років. Ольга каже, що після переїзду тренер одразу почав шукати майданчик для занять.

 «Багато футбольних клубів, що в Харкові, — вони платні, за гроші. Почав Вова шукати приміщення чи стадіон, десь з дітьми в парку займатися і так на вулиці», — розповіла мати футболіста.

Мати футболіста Ольга Кулішова, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Тренування для дітей безкоштовні, тому орендувати поле команда не могла, розповів тренер Володимир Колій. Також, за його словами, на заваді стала відсутність у нього відповідної освіти.

«Ми приїжджаємо, тренуємося — на другий день мені дзвонять: «Ні, ми вам не даємо. Вам не можна». І все. У мене руки опускаються, але я все одно не здаюся. Я знаю, що я все одно знайду», — сказав Володимир.

 Я два місяці шукав. Я вже почав у соцмережах писати, у Facebook почав писати: «Допоможіть з футбольним полем». І місяць-два нам нічого не відповідали. 

Тренер Володимир Колій та діти, яких він тренує, у спортивній залі в Харкові, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Мама двох футболістів «Альфи» Євгенія Кормилець каже, що після евакуації до Харкова переходити до місцевих клубів діти відмовилися. Володимир займається з ними понад чотири роки — вивозив їх на турніри за кордон та по Україні.

Він і тренер, і наставник, і психолог, і батько, і помічник, і порадник у будь-якій ситуації. Нам з тренером дуже пощастило. Він опікується дітьми, як ота квочка, як кажуть. І займається їхніми проблемами, вони йому довіряють все. Він їх возить, старається вибивати будь-яку путівку, щоб діти побували. За ці два роки діти були на Пальма-де-Майорці — українці запрошували їх. У Польщі були, у Німеччині, і по Україні теж вони їздять.

Мати двох футболістів, які тренуються у Володимира Колія, Євгенія Кормілець, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Футболісти, які тренуються у Володимира Колія, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Після двомісячних пошуків оренду зали взяв на себе благодійний фонд «Єдність та сила». Його координаторка Катерина Ревенко каже, що благодійники також допомагають Володимиру здобути загальну середню освіту, щоб далі він здійснив свою мрію та вступив до академії фізичної культури.

«Сам Володимир шукав приміщення та вже прийшов до нас і розповів, яке приміщення він знайшов, де воно розташоване і що в ньому є. Благодійний фонд «Єдність та сила» надав фінансування на цілий рік для тренування середньої та старшої групи з футболу», — розповіла координаторка.

Координаторка БФ «Єдність та сила» Катерина Ревенко, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Футбольний м'яч в орендованій залі, де тренуються футболісти з Шевченкового, Харків, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Хлопці команди «Альфа» тренуються в орендованій залі у Харкові, 28 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

В орендованій залі команда «Альфа» займатиметься щосуботи та щонеділі.

«Я всю любов віддаю дітям. Бо я сам народився в інтернаті, і я знаю, що таке любов. Як любові не вистачає. Я все віддам, аби були щасливі. Сміялися, веселилися. Уміє грати в футбол, не вміє — навчиться. Найголовніше, щоб вдома не сиділи», — додав Володимир.

Новости Харькова