За інформацією: Суспільне Харків.
Заступник міського голови Ізюма Володимир Мацокін розповів про наслідки атак на місто за тиждень. Колаж: Суспільне Харків
З 29 жовтня до 4 листопада російські війська щонайменше сім разів атакували Ізюм, один з цих ударів став найбільшим від початку повномасштабного вторгнення РФ. За цей період шестеро людей загинули, ще 56 зазнали поранень. Під час влучань були пошкоджені понад півтори сотні будинків та високовольтні лінії, що спричинило повне знеструмлення міста.
Про це Суспільне Харків 4 листопада розповів заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін.
Як змінилися удари по Ізюму
Щоденних російських ударів Ізюм зазнає з кінця червня 2026 року. Раніше начальник міської військової адміністрації Сергій Федченко називав їх найінтенсивнішими після звільнення міста від окупації. За словами Володимира Мацокіна, удари 2 листопада стали однією з найбільших атак з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Заступник міського голови Ізюма Володимир Мацокін. Суспільне Харків/Лариса Говина
«Атаки на Ізюмську громаду відбуваються не тільки КАБами (керованими авіабомбами — ред.), хоча КАБи — це найбільш жорстока, певно, і найбільш руйнівна сила, яку ворог застосовує. Але це можуть бути й ударні БпЛА (безпілотники — ред.), можуть бути й РСЗВ (реактивні системи залпового вогню — ред.). Якщо порівнювати, я б сказав, що за останній тиждень інтенсивність таких атак і наслідки для громади стали більшими», — розповів Володимир Мацокін.
Як розповів Мацокін, громаду атакують практично щодня, іноді — кілька разів на день. Якщо раніше такі атаки, за його спостереженнями, відбувалися переважно ввечері або вночі, то останній масований удар по житлових будинках 2 листопада стався на початку робочого дня.
Будинок в Ізюмі, пошкоджений російським ударом, 2 листопада 2026 року. Олег Синєгубов
За уточненими даними Ізюмської військової райадміністрації, внаслідок удару 29 жовтня пошкоджені понад 30 приватних домоволодінь, гараж та частково зруйнована адміністративна будівля. Після ранкової атаки 2 листопада зафіксували пошкодження 14 багатоквартирних і 97 приватних будинків. Ще 10 дістали райнувань внаслідок чергової атаки того дня.
До ліквідації наслідків обстрілів, крім місцевих, долучилися комунальники із Балаклійської, Донецької, Савинської та Борівської територіальних громад. Вони допомогли закрити вибиті вікна в багатоквартирних будинках Ізюмської громади, щоб захистити квартири від холоду, опадів і подальшого руйнування.
Волонтери та комунальники усувають наслідки удару по Ізюму, листопад 2026 року. Донецька громада/Facebook
«Наша громада також знає, що таке обстріли, пошкоджене житло й потреба відновлювати те, що зруйнувала війна. Тому вважаємо цілком природним підтримувати сусідів у складний час», — йдеться в повідомленні на Facebook-сторінці Донецької селищної громади.
Скільки людей загинули та зазнали поранень
29 жовтня російська авіабомба влучила у п’ятиповерхову будівлю в Ізюмі. Загинули п’ятеро працівниць Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Ще 14 людей зазнали поранень. 31 жовтня в Ізюмі оголосили день жалоби за загиблими.
Наслідки удару КАБ в Ізюмі, 29 жовтня 206 року. Ізюмська МВА
1 листопада місто тричі атакували керованими авіабомбами. Після вечірніх ударів міськрада повідомила про чотирьох людей, яким надали медичну допомогу. Влучання зафіксували в кількох районах міста: пошкоджень зазнали житлові будинки, об’єкти комунальних підприємств, техніка, електричні та газові мережі. Ще одна людина поранена внаслідок російського удару, попередньо, з РСЗВ.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
2 листопада внаслідок ранкового удару загинув 44-річний чоловік. За уточненими даними Харківської військової обладміністрації, меддопомоги потребували 34 людини: 26 дістали поранення, ще восьмеро — гостру реакцію на стрес. Серед поранених — дівчата віком 10 та 14 років, серед тих, хто зазнав гострої реакції на стрес, — 11-річний хлопчик.
Будинок в Ізюмі, пошкоджений російським ударом, 2 листопада 2026 року. Олег Синєгубов
За словами Володимира Мацокіна, після удару 2 листопада через лікарні Ізюма пройшла 21 людина: четверо залишалися у стаціонарі, одна людина — у тяжкому стані. Решту людей доправили до медзакладів Харкова.
Яка ситуація з комунальними послугами після влучань
Уранці 2 листопада Ізюм був повністю знеструмлений через пошкодження високовольтних ліній. У вечірньому повідомленні на офіційному Telegram-каналі міськради йшлося, що без електрики залишалися абоненти центральної та південної частин міста: через обсяг пошкоджень енергетики не встигли завершити ремонт. Відновити електропостачання вдалося лише 3 листопада близько 20-ї години.
«Налаштованість служб була до вечора дати електрику всім споживачам. Але о 17:40 відбулася ще одна атака. Також там є ушкодження електромереж, і це ускладнює роботу «Харківобленерго»», — прокоментував Володимир Мацокін.
Ілюстративне фото. Енергетики Чугуївського РЕМу відновлюють електромережі після обстрілу. АТ "Харківобленерго"
Через знеструмлення в Ізюмі виникають перебої зі зв’язком та інтернетом. Місцева жителька Наталія Кисельова розповідає, що коли вона добу просиділа без живлення, зв’язок періодично зникав.
«За відсутності електроенергії використовую альтернативні джерела освітлення, завчасно заряджаю мобільні пристрої, забезпечую запас води та їжі. Для підтримання належної температури в житловому приміщенні використовую додаткові засоби збереження тепла. У будинку є підвал. Зношу туди теплі речі, одяг, ковдри та інші доступні побутові засоби», — розповідає Наталія Кисельова.
За словами заступника Ізюмського міського голови Володимира Мацокіна, електропостачання відновлювали частинами, однак нова атака знову пошкодила мережі та ускладнила роботи. Станом на 4 листопада світло та газопостачання, за його інформацією, вже відновили.
Що розповіла очевидиця про найбільшу атаку тижня
Атаку 2 листопада місцева жителька Наталія Кисельова пережила на роботі в Ізюмській міській раді. Разом із колегами вона спустилася до підвалу. Під час обстрілу одній зі співробітниць зателефонував син.
Наталія Кисельова з сином. Фото надала співрозмовниця
«Це 11-річний хлопець, який почав кричати в телефонну слухавку: «Мамочко, я дуже злякався». Плаче, кричить. Дитина перебувала сама під час онлайн-навчання. Він кричить: «Я нічого не розумію, але в нас немає вікон, у нас вибиті двері». Ви б бачили обличчя цієї жінки, яка сама стоїть у підвалі, чує вибухи — і цей дзвінок дитини. Жахливо на це дивитися. Як тільки обстріли закінчилися, ця жінка побігла додому, щоб визначитися, що сталося», — згадує Кисельова.
Через знеструмлення міста, спричинене цим ударом, Наталія зі своїм сином більше доби були без світла та зв’язку. І регулярні російські удари по місту не дають дитині можливості навчатися навіть дистанційно.
Наталія Кисельова. Фото надала співрозмовниця
«Відсутнє світло, зникає інтернет — навчання не відбувається. Дитина майже постійно останнім часом повинна опрацьовувати матеріал сама», — розповідає жінка.
Наталія Кисельова розповідає, що попри обстріли вона та її колеги продовжують виходити на роботу.
«Люди попри все виходять на роботу невиспані, з постійним страхом, що кожної миті може щось прилетіти. Ми навіть деколи забуваємо: начебто обстріл був учора, а вже не розуміємо — це вчора чи позавчора. Настільки організм постійно перебуває у стресовій ситуації, що важко порівняти, коли було спокійно, а коли були обстріли», — говорить вона.
Через посилення ударів Наталія все одно розглядає можливість тимчасово залишити місто разом із сином. Каже, що стежить за офіційними повідомленнями та оцінює ризики для себе й дитини.
Чи виїжджають люди з Ізюма
В Ізюмі, який звільнили Сили оборони у вересні 2022 року, станом на вересень 2026 року лишаються 20 тисяч жителів, повідомляв начальник Ізюмської МВА Сергій Федченко.
За словами заступника міського голови Мацокіна, нині люди виїжджають з Ізюма добровільно, обов’язкову евакуацію оголосили для родин з дітьми лише в селі Синичиному.
Переселенці у транзитному центрі у Харкові, 10 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Звернення з проханням допомогти виїхати надходять постійно, однак різкого збільшення їхньої кількості поки немає. На рішення про виїзд, каже Мацокін, впливають посилення атак та побоювання щодо зими: можливих перебоїв з опаленням, електрикою і водою.
«Я не можу сказати, що [евакуація] є надзвичайно інтенсивною, але вона поступово йде, дійсно люди виїжджають», — говорить Володимир Мацокін.
Як отримати допомогу з евакуацією
Подати заявку на евакуацію можна за номером 203. Це безкоштовна цілодобова гаряча лінія Координаційного гуманітарного центру. Оператори уточнюють потреби людини та її готовність до виїзду.
За словами Володимира Мацокіна, під час звернення потрібно погодити орієнтовний час виїзду, кількість речей та перевезення домашніх тварин. Зазвичай із собою можна взяти дві-три сумки, тварин також допомагають вивезти.
Переселенці у транзитному центрі у Харкові, 10 жовтня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Евакуйованих доправляють до Харкова. У транзитному центрі їм надають тимчасове місце для перебування, харчування, допомагають оформити заявки на грошову допомогу та визначитися з подальшим переїздом. Людям можуть запропонувати місця тимчасового проживання у безпечніших регіонах України. Як повідомив Володимир Мацокін, представники громади підтримують зв’язок з евакуйованими та перевіряють, чи дісталися вони місця призначення.
