«Ми чекаємо наших рідних»: у Харкові встановили Прапор Надії на підтримку полонених і зниклих безвісти військових

За інформацією: Суспільне Харків.

Учасниця акції тримає прапорець на підтримку полонених і зниклих безвісти військових у Харкові, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

14 червня у центрі Харкова встановили Прапор Надії на знак підтримки військовополонених та зниклих безвісти бійців. Підтримати захисників прийшли близько 150 людей.

Прапор Надії, який встановили біля колишньої будівлі ОВА, — вже другий у місті, каже організаторка акції Марина Полякова.

Із її слів, перший такий прапор підняли на Центральному вокзалі Харкова у червні 2025 року.

Прапор Надії, який підняли у центрі Харкова, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

"Сьогодні ми встановлюємо не прапор підрозділу, а Прапор Надії. Це Прапор Надії для десятків тисяч наших захисників та захисниць, військовополонених і безвісти зниклих. Це традиція. Ми порушили цю традицію: поставили цей прапор поруч із бойовими прапорами. Тому що я вважаю, це правильно", — розказує Марина Полякова.

Організаторка акції Марина Полякова, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийУ нас на цей час немає такого місця у місті, де я можу прийти, зняти капелюха і сказати: "Дякую вам, хлопці! Дякую вам, дівчата!" Тому що це, мабуть, єдиний майданчик, де ми можемо це зробити. Плани є, але місто під обстрілами, і ми нічого не можемо зробити.

Люди на акції підтримки військовополонених і зниклих безвісти у Харкові, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

"Ми маємо бути їхнім голосом"

Наталія Ярмош заснувала громадську ініціативу "Голос родин НГУ". ЇЇ батько вважається зниклим безвісти від 2025 року: інформації про нього немає вже понад рік.

Учасниця акції Наталія Ярмош, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

"Уже рік і два місяці про нього нема жодної інформації — ні на яких Telegram-каналах, ніде. Командування, на жаль, відповіді про його місце перебування також надати не може, але ми з мамою не опускаємо рук і продовжуємо говорити про нього, щоб його чули, бачили. І ми сподіваємося на те, що він все ж таки перебуває в полоні і його обміняють", — розказує Наталія Ярмош.

Учасник акції на підтримку полонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийСьогодні ми збираємося, щоб нагадати нашим громадянам, що безвісти зниклі не можуть бути забутими. Ми маємо бути їхнім голосом, і вони мають пам'ятати, завдяки кому вони проживають зараз своє життя.

"Кожна акція — це ще один крок до найшвидшої зустрічі з нашими рідними"

Сестра зниклого безвісти захисника Олена Масальська — координаторка 24 ОШП "Айдар", у якому служив її брат. Військовий зник безвісти у лютому 2025 року.

Учасниця акції Олена Масальська, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

Серед бійців "Айдару" — військові, які перебувають у полоні із 2014 року, каже Олена Масальська.

Ми шукаємо дуже багато людей, дуже багато наших хлопців в полоні. В них дуже великі строки: від 16 до 21 року — це строк засудження. Вже п’ятий рік вони перебувають у полоні. І ми хочемо суспільству нагадати вкотре, що айдарівців також треба обмінювати. Бо статистика обмінів дуже маленька. Кожна акція — це для нас ще один крок до найшвидшої зустрічі з нашими рідними.

Учасники акції на підтримку полонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

"Прапор Надії — це як символ і знак того, що ми чекаємо наших рідних. Чекаємо. І як символ, що обов’язково має збутися, — що ми зустрінемо своїх рідних в обіймах. І тільки в обіймах", — каже учасниця акції.

Учасниця акції тримає прапорець на підтримку військовополонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

"Жодного разу на звʼязок не виходили"

Катерина Циганок — переселенка зі Старобільська на Луганщині. Її син зник безвісти 8 грудня 2025 року.

Учасниця акції на підтримку зниклих безвісти і полонених захисників Катерина Циганок, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

Захисник долучився до війська у 2020 році й був командиром кулеметного взводу у складі 54-ї ОМБр. Катерина Циганок каже: син зник безвісти біля Сіверська на Донеччині.

"Зник безвісти вранці — повідомили нам вже ввечері. Сповіщення надали пізніше, але ніхто нічого, ніяких відповідей по сей день не дає. Командування зовсім нічого не говорить. Вони на зв'язок не виходять зовсім — жодного разу на зв'язок не виходили", — каже жителька Харкова.

Учасники акції на підтримку полонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

Мати зниклого захисника додає, що виходить на усі акції підтримки — в Харкові їх проводять раз на два тижні.

Учасники акції на підтримку полонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

Учасники акції на підтримку полонених і зниклих безвісти бійців, Харків, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний

Новости Харькова