За інформацією: Суспільне Харків.
Бегемотиха Степанида спускається у воду, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоПо-перше, люди, які живуть не в Харкові, а живуть в інших регіонах, вони більше дізналися. Дізналися, що зоопарк взагалі працює. Стало більше приїжджати людей з сусідніх областей — це Сумська область, Полтавська.
До нового купального сезону пару Степаниді не знайшли.
"Степанида, як я люблю казати, — перлинка або королева нашого зоопарку, тому що вона не просто у нас якось з’явилася у зоопарку. Вона народилася саме в нашому зоопарку. Вона мешкає все своє життя в Харкові, й навіть попри війну вона теж не покинула Харків", — розповідає Каріна Детюк.
Бегемотиха Степанида купається, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоЇї мати була теж народженою у Харківському зоопарку. Так сталося, що вона була вже останнім приплодом, який з’явився у її батьків, тому її вже залишили у нас. А інші її брати, сестри, вони мешкають у різних зоопарках, як Європи, так і України. Це і в Миколаївському зоопарку є її старший брат.
Попри те, що Степаниді вже 33 роки, у зоопарку все ще сподіваються на потомство.
Бегемотиха Степанида у воді, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Степанида жила у "бостонському шлюбі" з Люсею з Ізраїля
Після народження Степаниди її майже 20 років вважали самцем Степаном, тому шукали їй подругу.
Бегемотиха Степанида у воді, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Таке інколи стається, це не котик й не собачка, якого можна взяти на руки й подивитися, хто це. Степан зростав як хлопець. Потім настав час, коли Степану можна було привезти наречену. Йому привезли наречену, її звали Люся, вона була з Ізраїля. Але ж потім з’ясувалося, що це не Степан, а Степанида. Люсю назад ми вже назад не повернули, потомства вони не дали, але ж вони мешкали, як дві подружки, як це зараз модно казати — "бостонський шлюб" такий був, мешкали разом у старому бегемотнику. Люся померла вже від віку — і Степанида залишилася сама", — розказує Каріна Детюк.
Бегемотиха Степанида у воді, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Відсутність пари настрій Степаниди не погіршує — бегемоти нормально переносять життя наодинці, говорить заступниця директора зоопарку. Але працівники зоопарку сподіваються, що для Степаниди знайдеться самець й вона зможе народити дитинча — вік дозволяє.
"Це вже з одного боку такий поважний вік для бегемотихи, але ж в неволі бегемоти живуть і 50, й навіть деякі є випадки до 60 років. Тобто, в неволі бегемоти живуть на 15 років десь довше, ніж їхні "колеги", які живуть на волі. Степанида у нас поки сама, але у нас ще залишається невеличкий шанс, що Степанида все-таки знайде своє кохання", — каже Детюк.
Хижа тварина "з класним характером"
Після зимівлі Степанида багато гуляє на свіжому повітрі та плаває, має добрий апетит, каже заступниця директора зоопарку.
"Основний її раціон складає взимку — це сіно, а влітку — це зелена маса. Це найосновніший її раціон. І, звісно, туди додаються овочі такі, як кормовий буряк, пекінська капуста, дуже вона любить яблука", — розказує Детюк.
Бегемотиха Степанида їсть, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За її словами, Степанида чекає сезону кавунів та динь, бо це — улюблені смаколики бегемотихи влітку: "Вже навіть десь у середині липня почнемо її годувати. Десь два кавуни на день їй дають".
Працівники зоопарку напряму не контактують зі Степанидою, бо бегемоти — це хижі тварини.
Бегемотиха Степанида їсть, Харківський зоопарк, червень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Якщо відвідувачі приходять й думають: “Ой, а ви заходите до бегемотів?” Звісно, до неї ніхто не заходить. Вона лагідна, вона добра, але це — безпека. Це все одно хижа тварина, у якої ти ніколи не знаєш, що на думці. [У неї] класний характер, як для бегемотихи, тому наші зоологи, які утримували вже не одне покоління бегемотів, всі кажуть, що насправді вона дуже лагідна", — розповідає Каріна Детюк.
Основна концепція зоопарку полягає в тому, щоб всі тварини у нас перебували, як у природних умовах. Тобто, всі вольєри побудовані таким чином, що будь-яка тварина — не тільки Степанида — якщо не хоче людської уваги, вона завжди може сховатися, піти. Коли вона хоче уваги, то проявляє це. Вона може у басейні залягти й "почилити". Вона живе так, як їй комфортно.
