Фото: Василь Голосний
Чи є шанс відреставрувати старовинні будівлі, пошкоджені росіянами, та навіщо це потрібно Харкову, розбиралася МГ «Об’єктив».
«Реставрація під час війни не передбачена Кабміном»
Порівнюючи сьогоднішні руйнування Харкова та руїни після Другої Світової війни, відомий харківський архітектор-реставратор Володимир Лопатько каже, що у 40-х роках минулого століття місто постраждало істотніше. Легендарний Держпром залишився без вікон, а сусідня будівля університету стояла понівеченою після бомбардувань. Обидва пам’ятники конструктивізму у 50-их роках XX сторіччя капітально відремонтували, щоб ті швидше почали працювати. А до фахової реставрації руки дійшли ще пізніше. А, наприклад, постраждалий від війни Покровський собор вчені почали відновлювати лише у 1970-х.
В умовах нинішнього воєнного часу реставрувати – це взагалі гріх, вважає Лопатько. Як витрачати гроші на вітер, бо завтра ракета знову прилетить.
«І такі приклади були. Ось ми зробили проєкт і почали відновлювати вікна у центральному корпусі Каразінського університету. Там їх вилетіло близько 800. Ми підібрали пластикові вікна кольору, що нагадує червоний дерев’яний. Поставили їх – і знову ракета. І близько 400 вікон «накрилося». Але це консервація, ремонт, коли потрібно, щоб об’єкт працював. Але не реставрація. І тому в постанові Камбіну №1342 у військових умовах прописані протиаварійні та консерваційні роботи, які закривають будівлю, щоб вона не руйнувалася, і можна було б навіть її експлуатувати. А реставрація не передбачена взагалі», – докладно пояснює Лопатько.
Фото: Василь Голосний
Наразі він, як науковий керівник, займається консерваційними роботами на близько 15 знакових для Харкова об’єктах, серед яких Держпром, Палац праці, Художній музей, Північний корпус Каразінського університету, музей природи.
