За інформацією: Суспільне Харків.
Колаж: Директор Центрального державного науково-технічного архіву України Марат Балишев, макет Харківської АТЕЦ та назва документального фільму про неї. Суспільне Харків
Центральний державний науково-технічний архів України повертає в інформаційний простір проєкт Харківської атомної теплоцентралі, яку у 1980-х роках планували збудувати поблизу селища Бірки. Понад 700 томів архівних документів та креслень оцифрують і викладуть у відкритий доступ, а також покажуть у документальному фільмі.
Про це в інтерв’ю Українському Радіо Харкова розповів директор Центрального державного науково-технічного архіву України Марат Балишев.
Альтернатива копалинам та найпотужніша АТЕЦ у СРСР
За словами Марата Балишева, проєкт реалізують за підтримки УКФ до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, щоб оприлюднити збережені в архіві документи Харківської атомної теплоцентралі.
Він говорить, що проєкт Харківської АТЕЦ розробляли наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років для подолання енергетичної кризи.
Директор Центрального державного науково-технічного архіву України Марат Балишев. Суспільне Харків/Роман Кривко
«Тоді активно будувалися атомні електростанції, але поряд із ними за радянською енергетичною програмою було ухвалено рішення збудувати декілька атомних теплоелектроцентралей. Принципова різниця полягає в тому, що атомна станція виробляє електричну енергію, а теплоцентраль ще й пару. Їх мало бути чотири. Дві в Україні, дві не в Україні, але жодна з них так і не була збудована», — розповідає Балишев.
Та, що мала бути збудована біля Харкова, мала з усіх цих станцій бути найбільш потужною. Вона була розрахована на два енергоблоки, але з перспективою добудови до чотирьох енергоблоків. За прогнозними показниками, плановими станом на 1985–1986 роки, передбачалося, що коли станція буде збудована і вийде на проєктну потужність, то вся ця енергія буде поглинена містом Харковом.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Зі слів Балишева, такі об’єкти задумувалися як альтернатива традиційному паливу:
«Щодо викопної енергії, атомні теплоцентралі задумували як альтернативу копалинам, щоб перейти на більш дешеву і більш якісну енергію», — говорить він.
Містечко біля Бірок на 30 тисяч жителів
Балишев розповідає, що генеральним проєктувальником АТЕЦ виступав Харківський інститут «Атомтеплоенергопроєкт» — нині — «Енергопроєкт». Поряд зі станцією поблизу Бірок планували звести окреме містечко для працівників, план якого розробляв «Харківпроєктінститут».
Креслення Харківської АТЕЦ. Суспільне Харків/Роман Кривко
«За прогнозними показниками тільки за п’ять років планувалося, що там буде мешкати не менше ніж тридцять тисяч осіб. Те, що я бачив сам на власні очі і бачив з документів, — мав бути дуже незвичайний, нетиповий проєкт, в якому ціла низка інноваційних рішень була застосована щодо саме вписування усіх будівель у місцевість», — каже директор архіву.
Чому зупинили проєкт та чи можливе відновлення
У 1986 році проєкт зведення атомної станції поблизу Бірок згорнули, каже Балишев.
«Основна причина — це трагедія на Чорнобильській атомній станції і потім, у силу різних проблем, в тому числі й економічних проблем. Ми ж розуміємо, що це період такого завершення радянської епохи, Радянського Союзу. І в силу оцих усіх проблем вони так і не були збудовані, ці енергетичні об’єкти, зокрема і Харківська атомна теплоцентраль», — говорить він.
Макет Харківської АТЕЦ. Суспільне Харків/Роман Кривко
Директор архіву наголошує, що звести АТЕЦ за цими кресленнями сьогодні неможливо, проте вони мають наукову цінність.
Оцінка у різних вимірах: від екології до військових ризиків
У межах дослідження науковці, зокрема з Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова, оцінюють існування об’єкта в кількох аспектах, говорить Балишев.
«Ми намагаємося зробити певний діалог, розглядаючи у різних вимірах існування цього енергетичного об’єкта, якби він був побудований. Зокрема, в енергетичному вимірі, тобто як би змінилася енергетична система як країни, так і регіону, так і міста Харкова, якби він існував. Це енергетичний та екологічний виміри — що б було з екологією регіону та міста. Це військовий вимір — що було б, якби вона існувала на початок повномасштабного вторгнення або на сьогодні? Тут дуже багато різних підходів», — розповідає директор архіву.
Де можна буде переглянути матеріали
За словами Марата Балишева, більшість із понад 700 томів проєкту складають креслення, які раніше зберігалися у вільному доступі, але були цікаві переважно вузьким фахівцям. Результатом дослідження став документальний фільм, а також окремий онлайн-ресурс, розповідає він.
Презентувати онлайн-платформу та викласти матеріали у відкритий доступ архів планує орієнтовно за місяць.
