Невдала висадка на Місяць не тільки поставила жирний хрест на рф як на космічній державі, але і на її планах одноосібно захопити кращу ділянку супутника Землі заради абсолютного панування над усією планетою.
Марк Фейгін разом з інженером-конструктром Вадимом Лукашевичем обговорили довгоочікувану і першу в історії російську космічну місію “Місяць-25”, яка завершилася оглушливим фіаско, коли космічний корабель розбився об поверхню Місяця.
Жодної спадкоємності рф від космічних традицій СРСР, від конструкторської школи Корольова, немає – все втрачено, все створюється в рф з нуля, каже інженер-конструктор Вадим Лукашевич.
«Наразі росія в одному ряду з країнами, які намагаються вперше сісти на Місяць – з Індією, Ізраїлем, Японією. Ці три країни зробили спроби – і всі невдалі. Причому Індія вже двічі намагалася прилунитися, і зараз має третю спробу», – зазначив Лукашевич.
То чому ж сталася невдача при висадці росіян? Перші місячні апарати летіли на супутник Землі прямо, без заходу на орбіту. Потім технологія прилунення змінилася.
«Зараз усі країни – США, Китай – сідають з орбіти штучного супутника Землі. Тобто ти підлітаєш до Місяця, гальмуєш, виходиш на задану орбіту, її коригуєш, вимірюєш, потім з неї переходиш на передпосадкову орбіту, звідки спускаєшся на поверхню Місяця. Висота переселення невелика – 14-18 км. І вже з цієї точки сідаєш на Місяць. Усі, хто намагався сісти на Місяць, усі виконували цей етап маневрування та всі благополучно його пройшли. Крім росії. Далі – посадка. Посадка на Місяць це дуже складно, набагато складніше маневрування на орбіті Місяця. Усі невдачі виникали на етапі зниження та посадки. Так втрачено два індійські, ізраїльський та японський апарати. Але у росії сьогодні пріоритет – росіяни перші у світі примудрилися впасти з орбіти Місяця », – сміється Лукашевич.
«Росія перша примудрилася спіткнутися та впасти перед порогом. Якщо в тебе завдання зайти в будинок і сісти на диван, то хтось падав на ганку, хтось у передпокої. Росія впала, побачивши його. Сама собою втрата апарату для формування передпосадкової орбіти – це ганьба. Такої примітивної помилки ще не робив ніхто», – наголосив інженер-конструктор.
Але головне не в цьому, а в тому, навіщо потрібний був Місяць росії.
«У середині 21 століття наявність місячної бази може стати необхідним компонентом стратегічного паритету провідних світових держав», – цитує Лукашевич державний документ росії, доступний для пересічного користувача Інтернету.
«Після Другої світової війни статус провідної держави надавала ядерна зброя. У 60-70 роках статус підтверджувався пілотованими польотами до космосу. Але зараз ядерних держав більше 30, а в космос прагнуть усі, включно з Іраном та Північною Кореєю. Щоб пограти м’язами, до 2050 року, щоб мати статус наддержави, ти маєш отримати станцію на Місяці. Більше ні для чого. Решта – наука, астрофізична обсерваторія, академія наук – це мішура. Місячна станція – це понти, щоб тебе сприймали як наддержаву, і ставлення до програми – теж як до понтів – річ не особливо потрібна, для того, щоб лускою блиснути. І в тому ж документі: «Закріплення за росією найбільш привабливого району для розміщення на ньому місячної бази». Тобто головним завданням Місяця – 25 було застовпити найласіший шматок Місяця», – резюмував Лукашевич.
