«Я тут з початку й до останнього»: як семеро мешканців села під Балаклією пів року жили на лінії фронту

За інформацією: Суспільне Харків.

Норцівка на Харківщині 9 місяців без світла, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Дев’ять місяців без світла лишаються жителі Норцівки на Харківщині. Навесні село, розташоване під Балаклією, було окуповане, а потім пів року лишалося на лінії фронту. У цей час там залишилося семеро жителів. Нині люди почали повертатися, але половина сільських будинків зруйновані обстрілами.

"Хата у бік пішла"

Будинок жительки села Норцівка Тетяни Волкової пошкодило обстрілами. Жінка живе в сусіда, бо в її будинку немає вікон.

"Вони ж кидали міни, снаряди. Скрізь дірки. Хата у бік пішла. Ставні здвинуті, не можу їх закрити: скла немає, тільки плівка. Я повиносила на вулицю одежу, все краще — побило все. Ані документів, ані фотографій. Влучання було подвійне: міна і "Град". Тепер жити немає де", — розповідає Тетяна Волкова.

За її словами, вціліла лише фотографія загиблого півтора року тому сина: "Із документів лише пенсійне залишилося і паспорт, тому що я до себе у кишеню поклала".

У Тетяни Волкової вціціла єдина фотографія сина. Норцівка, Харківщина, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Розраджує Тетяну її коза Білочка: "Вона у мене така товариська, як і я. Бач, вижила у війну. Як я її буду різати?".

Коза Білка вижила під час окупації та російських обстрілів. Норцівка, Харківщина, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Семеро жителів у селі

У сусідський будинок вимушена була переїхати й Зоя Зоря, її мама має інвалідність. На подвір’я родинної оселі влучив снаряд: посипалися вікна і тепер не зачиняються двері.

"Поки сусідка на заробітках у Польщі до весни, а там — будемо ремонт робити власними силами, хоч і грошей немає", — говорить Зоя.

За її словами, у березні до Норцівки зайшли окупанти, шукали українських військових.

"На початку заходили, обдивлялися в порожніх хатах, чи немає наших солдатів. До людей не заходили, на краю села жили, а потім пішли, як на Савинці йти, підірвали міст, щоб наші туди не перейшли", — розповідає Зоя.

Жителька села Норцівки Зоя Зоря, Харківщина, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

За місяць після звільнення окупанти почали обстрілювати село. На той час там залишалися семеро жителів. З квітня — село без електропостачання.

"А зараз нас близько 19 людей. До війни було десь 70 людей. Повиїжджали багато, але кажуть, повернуться навесні, як світло з’явиться. Бо у нас зараз ані світла, нічого немає", — говорить Зоя.

Гріється жінка за допомогою дров: "Купляли дрова за пенсію, це за ціле літо виплатили нам. Причіп трактора — 5 тисяч гривень. Майже все витратила то на дрова, то на ліки мамі, то сама до лікарні їжджу".

Пошкоджений внаслідок російських обстрілів будинок у селі Норцівка, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Раніше родина харчувалася їжею з погреба, нині допомагають волонтери: "Собачкам їсти варимо, і собі".

П'ять боєприпасів біля будинку

Окупацію та обстріли пережила 75-річна жителька Норцівки Лідія Тернова.

"Нікуди не виїжджала, тут з початку й до останнього, поки наші воїни не звільнили, жила тут. А як я виїду, якщо у мене брат і невістка — інваліди, а у них і город, і коти, і собаки, і кури тут", — говорить Лідія.

З покинутих будинків до жінки прийшли коти, які лишилися без господарів.

"Кіт один був поранений, три дні вдома не було. Він приліз до мене, лапка, голова розбиті, обпечений. Як я його можу залишити напризволяще? Зараз у мене в хаті сидить 13 котів. Сусідня вулиця, там нікого немає, і вони прибігли. Кішка прийшла й кошенят своїх привела. Моїх чотири, а то всі чужі", — говорить Лідія.

Лідія Тернова годує своїх та чужих котів і собак. Норцівка, Харківщина, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

З Норцівки сапери вивезли частину снарядів, говорить Тернова.

"Навколо мого будинку зараз п’ять застряглих ракет, мін. Чесно кажучи, я не думала, що виживу у такій ситуації. ДСНС позабирали (снаряди — ред.), але ті, які у землі, вони не можуть зараз забрати, тому що снаряди примерзли і їх не можна чіпати. До весни обіцяють забрати все, тому що поля засівати, городи садити людям", — говорить Лідія.

Снаряд, який застряг на приватному подвір’ї. Харківщина, Норцівка, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

"Кури летять, кози стрибають"

Після звільнення села Лідія Тернова годувала й допомагала українським військовим.

"У мене кози, кури — я хлопцям то яєць понесла, а вони нам то хлібину, то банку тушкованки. Так би мовити, співпрацювали. Прала їм. Вони генератор увімкнули біля мене, а там свердловина. І купалися, з відра. Душ розбитий, сараї розбиті, кухня розбита. Але хата — більш-менш", — говорить Лідія.

У кожного бліндажа була своя назва, розповідає місцева жителька: "У них бліндаж називався "Барліг". У кожного свій бліндаж: то "Сонечко", то "Небо", а у моїх — "Барліг", а позивний у старшого "Ведмідь". Підтримували нас, молодці. Що я буду казати, я і зараз з ними спілкуюся, телефоную їм".

Господарство Лідії Тернової. Харківщині, Норцівка, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Військові лишили жінці генератор, від якого вона та односельці заряджають телефони.

Від стресу та переживань Лідія схудла, бо майже нічого не їла.

"Важко було. Хто мене бачить по фотографіях, не впізнають. Уяви, о першій ночі кури летять повз вікна, кози стрибають. А фундамент порушений, стіни повалилися. Воно не їлося, не пилося тоді. Хай підтвердять, їсти було що. Ні дня, ні ночі не було, ще й двоє чужих людей у мене перебували з сусіднього села, і за них відповідальність", — згадує Лідія Тернова.

Руйнування на приватному подвір’ї. Норцівка, Харківщина, січень, 2023 рік. Фото: Суспільне Харків

"Я ніколи не думала, що війна з людьми зробить. Всі постаріли, всі морально вбиті", — додає Лідія.

9 місяців без світла

Половина будинків у селі розбиті. Вцілів один колодязь, воду з нього розвозять жителям. Підірваний окупантами міст у громаді відновили наприкінці 2022 року.

Тепер із Савинців у село передають дрова та гуманітарну допомогу. Після деокупації електроенергію до громади повертають поступово — бракує електромонтерів, говорить голова Савинської селищної військової адміністрації Оксана Супрун.

"Зробили графік підключення — за потребою й кількістю населення. На сьогодні у нашій громаді підключені всі населені пункти, окрім двох — це Норцівка й Першотравневе Вишнівського старостинського округу", — говорить Супрун.

Жителі села Норцівки 9 місяців без світла. Харківщина, січень 2023 року. Фото: Суспільне Харків

За словами голови селищної військової адміністрації, паралельно у громаді продовжують розмінування.

Також працюють над відновленням автобусного сполучення з Балаклією, яка розташована в 30 км від села.

Харківський перевізник, з яким раніше був договір у Савинської селищної ради, за словами Супрун, втратив автопарк під час бойових дій. Нині домовляються з іншим.

"Розробили маршрути, щоб і Залиман, Вишневе, Норцівка, Пазіївка, Українка, Слабунівка — той край, щоб усі села ми змогли охопити і зробити маршрути, щоб люди могли доїхати до Балаклії. До кінця місяця у нас точно буде автобус, на якому буде написано "Савинці-Балаклія", "Залиман-Балаклія", — впевнена Супрун.

Новости Харькова