За інформацією: Суспільне Харків.
Тигреня у «Фельдман екопарку», 3 липня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Фельдман екопарк" продовжує роботу під Харковом та не планує переїзд до іншого міста. У команді пояснили, що релокація тварин є технічно складною, створює для них великий стрес, а головним завданням зараз залишається безпека та благополуччя вихованців.
Про це повідомили на офіційній сторінці Instagram екопарку.
"Ми працювали, працюємо і будемо працювати заради наших людей і наших тварин. Звісно, ми маємо план на випадок надзвичайної ситуації. Але ми віримо в краще і в наших захисників та захисниць. Ми віримо в Харків, який вистояв у найтемніші часи – тож встоїть і зараз, віримо в наших неймовірних людей. Віримо в Перемогу. Не панікуємо", — йдеться у повідомленні.
Релокувати Фельдман Екопарк до іншого міста неможливо. З кількох причин. По-перше, в Україні зараз, на жаль, нема безпечних місць. Зовсім. Ми вивчали це питання, ворог може атакувати всюди. По-друге, це практично неможливо з технічної точки зору. Потрібна велика територія, нові вольєри, інфраструктура та належні умови. Цього наразі нема, спорудження потребує багато часу і надзвичайно великих фінансових ресурсів.
Ветеринарна лікарка Людмила Єрмохіна тримає тигренятко з екопарку. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
В екопарку зазначають, що існуючі зоопарки не мають вільних місць для нових тварин, а ще переїзд для них — це стрес. ⠀ "Переїзд для тварин — це просто надзвичайний стрес. Ми маємо досвід термінової евакуації 2022 року, коли наш Екопарк бомбардували щоденно. Багато тварин загинуло не від російських атак, а саме через переїзд", — йдеться у повідомленні.
Зараз у нас пройшов традиційний весняний бебі-бум, багато тварин мають здорових дитинчат. Ми повинні зважати на це й концентрувати наразі обмежені фінансові можливості саме на забезпеченні їхнього благополуччя.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов раніше повідомляв, що влада комунікує із закладом щодо підготовки можливих евакуаційних заходів через погіршення безпекової ситуації.
