Чи не щоночі об’єктами російських повітряних атак стають цивільні підприємства Харкова та області. Як за таких умов утримати бізнес у регіоні? Вже три роки підприємці звертаються до державних органів влади із пропозицією запровадити для Харківщини особливий економічний статус. Є й інші питання, але поки що вдалося домогтися лише звільнення від місцевих податків у Харкові. Що влада має зробити для підприємців? Про це МГ «Об’єктив» запитала у голови коордради Європейської бізнес-асоціації (ЕВА) у Харкові, віцепрезидента Асоціації нерухомості України, рієлтора та волонтера Ігоря Балаки.
ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ ДЕРЖАВА
– Вітаю! Вас, мабуть, я зустрічала майже на всіх заходах, пов’язаних із бізнесом. Коли 6 травня відбувся «приліт» по ринку «Барабашово» , ви порушили питання виживання підприємців у місті. У ніч проти 28 травня був «приліт» по цивільному підприємству у селищі Васищеве. Що ви можете сказати про реалії, в яких зараз перебуває наш бізнес?
– Ми цю тему підіймаємо з літа 2022 року, тому що ще тоді, влітку, ми зрозуміли, що Харків живе по інших законах. Знаєте, коли влада чи ті люди, які за щось відповідають, кажуть, що наше завдання – підготуватися до того, щоб було інвестування, наше завдання – зробити так, щоб повернувся харківський бізнес, ми кажемо: а давайте ми краще втримаємо той бізнес, який є. Тому що ті, хто переїхали, вірогідність їхнього приїзду назад не дуже велика. Ви сказали про підприємство у Васищевому, це мій друг, який дуже багато допомагає нам. Кожен “приліт” у Харків КАБа, ракети, зграї “шахедів” – це від 20 до 100 бізнесів, які чи припиняють на якийсь строк свою роботу, чи зовсім закриваються. Момент істини приходить. Тому що не можна порівнювати умови ведення бізнесу в Харківській області та в інших прифронтових регіонах з умовами ведення бізнесу, наприклад, в Закарпатській області, чи Львівській, чи Івано-Франківській. Коли вони розказують, як їм важко вести бізнес, ми можемо ще 15-20 факторів привести, чому харків’янам і бізнесменам Слобожанщини ще складніше. І тому не можуть в Україні бути рівні умови для нерівних. Ми не рівні з ними. Це ми кажемо не про благодійність, це ми кажемо про виживання і про існування самого Харкова. Тому що захищати міста, в яких є люди, є бізнес, а бізнес – це насамперед робочі місця, легше, коли хтось тут працює. Це системна глибока проблема. Ми розуміємо, що якщо зараз не вжити якихось заходів, ситуація буде тільки погіршуватися. Якщо виїде бізнес, він забере найголовніше, що в нього є. Це навіть не устаткування, не якесь обладнання, це навіть не гроші. Це – люди. Якщо люди переїдуть в більш спокійні регіони України, то вони там осядуть, вони куплять собі житло, їхні діти підуть в місцеві школи та дитячі садки. Ці люди з високою ймовірністю вже в Харків не вернуться.
