«Для харківських музеїв була рекомендована евакуація в Бєлгород»: які є труднощі зі збереженнями фондів під час війни

За інформацією: Суспільне Харків.

Порятунок картин у Харківському художньому музеї від пожежі після влучання, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев

Радянські інструкції щодо евакуації музейних експонатів в Україні залишалися чинними на початок повномасштабної війни. Постанову з оновленими інструкціями Кабмін ухвалив за чотири роки — 18 лютого 2026 року. Протягом цього часу працівники музеїв не мали актуальних рекомендацій, якими могли б керуватися при вивезенні фондів.

Про це Суспільне Харків розповіла голова правління "Коаліції дієвців культури" Ольга Сагайдак.

Що передбачали радянські протоколи евакуації для музеїв

Перші черги вивезення творів мистецтва з Харківського художнього музею відбувалися у 2022-2023 роках, каже Ольга Сагайдак. Із її слів, на той час радянські протоколи евакуації, розроблені для Холодної війниГеополітична та ідеологічна боротьба між Радянським Союзом та Сполученими Штатами Америки, а також союзниками обох держав у 1948–1989 рр, залишалися дійсними.

За рекомендаціями із протоколів, у разі небезпеки фонди музеїв Харкова мали евакуювати до російського Бєлгорода, розповідає очільниця "Коаліції дієвців культури".

Харківський художній музей після російського влучання, 15 червня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

"Дієвими залишалися протоколи ще 70-х років XX сторіччя, які створювалися під Холодну війну. Для харківських музеїв, наприклад, була рекомендована евакуація в Бєлгород. Очевидно, що музейники цього не робили, але була така ситуація в момент, коли директорам музеїв треба було приймати рішення", — каже Ольга Сагайдак.

Із її слів, радянські протоколи також регулювали те, які експонати треба вивозити в першу чергу. За документами, це були вироби з дорогоцінних металів, які вважалися найціннішими, додає Сагайдак.

Харківський художній музей опинився під ударом РФ 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Поряд із радянськими рекомендаціями існував закон про евакуацію цивільного населення під час загрози, який прийняли у 2013 році. Він включав рекомендації щодо того, хто має організовувати вивезення культурної спадщини, але не регулював, куди можна евакуювати експонати, розповідає Ольга Сагайдак.

Радянські протоколи не були скасовані, і вони свого часу були настільки добре доведені до відома музейників, що, наприклад, ніхто не думав везти в Бєлгород, але щодо пріоритизації музейники не мали іншої інструкції. Її ніхто не скасовував, і на заміну нічого не існувало.

Що змінила постанова № 229

Постанову №229, яка регулює евакуацію музейних експонатів, ухвалили 18 лютого 2026 року. Документ, зокрема, визначає порядок, за яким має відбуватися вивезення.

За даними з постанови, евакуації підлягають музеї, які розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Їх можна вивозити до закладів культури за не менш ніж 75 кілометрів від лінії зіткнення.

Пошкоджена зала художнього музею у Харкові, 15 червня 2026 року . Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Крім цього, постанова визначає три черги евакуації музейного фонду:

  • перша черга: твори живопису, скульптури, графіки, які є культурними цінностями загальнонаціонального та світового значення; унікальні предмети, які відображають становлення, розвиток та розбудову України чи представляють особливості культури корінних народів і локальних спільнот; унікальні пам’ятки природничої історії, що представляють великий інтерес для науки; предмети, які містять у собі дорогоцінні метали та коштовне каміння; фондово-облікова документація;
  • друга черга: найцінніші твори живопису, скульптури, графіки та предмети декоративно-ужиткового мистецтва, які мають загальнодержавне значення; експонати-предмети, які відображають становлення, розвиток та розбудову держави Україна; пам’ятки природничої історії, які становлять всеукраїнський інтерес;
  • третя черга: твори живопису, скульптури, графіки та твори декоративно-ужиткового мистецтва; пам’ятки матеріальної і духовної культури українського народу, що мають високу художню та історичну цінність і відображають особливості локальної історії.

Пошкоджена атакою РФ будівля художнього музею у Харкові, 16 червня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

За словами Ольги Сагайдак, ця постанова також не регулює, куди саме потрібно евакуювати експонати — точні локації має визначати обласна військова адміністрація. Також ОВА має забезпечити логістику та охорону предметів спадщини, додає вона.

Хто затверджує списки експонатів для евакуації

Нині невідомо, які саме експонати евакуювали — їхні списки не оприлюднювали, каже голова правління "Коаліції дієвців культури". Із її слів, переліки творів для вивезення затверджують у Міністерстві культури.

"Дуже складно зрозуміти, що евакуювали музеї, тому що документи спеціального контролю унеможливлюють громадський або фаховий контроль. Музеї, формуючи такі списки, подавали їх на затвердження Мінкульту, Мінкульт підписував, і предмети переміщалися", — розказує Ольга Сагайдак.

Реставраторка несе експонати пошкодженого художнього музею в Харкові, 15 червня 2026 року. Суспільне ХарківНа п'ятий рік війни дуже важливо поставити для себе запитання: чи правильно те, що ми не можемо, принаймні постфактум, отримати звітність — що саме було евакуйоване? Тобто, не "коли" і "куди" — це питання оперативної безпеки, але що саме? Наразі з публічного ми бачимо, що варіант "Козаків" РіпинаУ Харківському художньому музеї зберігався авторський варіант картини Іллі Ріпина "Козаки пишуть листа турецькому султану". Полотно музею передали з Петербурзької академії мистецтв вивезли й навіть показували у Львові. Але ж не лише Ріпин був цінний у харківській колекції. Кілька черг вивезли, але, очевидно, навіть не половину фонду музею.

Які технічні складнощі виникають при евакуації експонатів

Нині в Україні не вистачає сховищ, куди можна вивезти твори з регіонів, які підпадають під евакуацію, розказує очільниця "Коаліції дієвців культури".

У 2024 році ситуація була така, що західні регіони України, які переважно приймали евакуйовані твори, казали, що їхні сховки заповнені. Ми не можемо вивозити експонати будь-куди: мають бути спеціалізовані умови збереження. Музеї на заході казали, що вони вже забиті по вінця. Відповідно, постало питання, що потрібно будувати або обладнувати додаткові фондосховища.

Пакування та безпосереднє перевезення творів — також виклики, пояснює Ольга Сагайдак. За її словами, фахівці мають пакувати експонати для евакуації заздалегідь.

Порятунок картин у Харківському художньому музеї від пожежі після влучання, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев

"Музеї не можуть покликати всіх пакувати предмети мистецтва. Коли показували сюжет із Харкова, де різні люди долучилися, несли предмети, беручи їх пачками — очевидно, що робилося найкраще в тих умовах, але так би не мало бути. Кожен предмет потребує спеціального пакування: графічні роботи потребують одного способу пакування, живописні – іншого", — розповідає Сагайдак.

Порятунок картин у Харківському художньому музеї від пожежі після влучання, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев

Із її слів, якщо твір мистецтва надто довго стоїть в упаковці, він також може зазнати ушкоджень, адже музейні фонди потребують ремонту та оновлення.

Також музеї повинні оцифровувати власні фонди, каже Ольга Сагайдак. Із її слів, цифрові копії експонатів мають бути розміщені на сайті Музейного фонду України.

Реставраторка розмонтовує твори після їхньої евакуації із залів музею після удару і перед подальшою евакуацією з Харкова, 15 червня 2026 року. Суспільне Харків/Роман Кривко

"Крім того, що потрібно фізично рятувати предмети, все, що знаходиться в музеї, потребує негайної цифровізації. Ми обов'язково маємо мати відцифровані копії. Наявність цифрових копій і занесення їх у державний реєстр є запобіжником принаймні того, що це не безповоротна втрата", — розказує голова правління "Коаліції дієвців культури".

Станом на 16 червня 2026 року на сторінці Харківського художнього музею на сайті фонду сказано, що цифрова колекція перебуває на стадії наповнення.

Чому росіяни атакують заклади культури: думка Ольги Сагайдак

Знищення культурної спадщини — одна зі складових геноцидального злочину, каже Ольга Сагайдак.

"Атаки на Харків, Київ, Дніпро – мені здається, що вони в такий спосіб вчиняють геноцидальний злочин. Компонентом злочину геноциду за Рафалем Лемкіним було, власне, не тільки знищення людей, а й знищення релігійних установ, культурних артефактів, тобто стирання національної ідентичності", — розповідає вона.

Сергій Шупенко показує пошкодження в музеї, Харків, 15 червня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоМені здається, що Росія довго мала ідею, що вони отримають Україну і, позбавивши нас суверенітету, отримають наш фонд культурної спадщини, яким далі будуть оперувати для маніпуляції, для зміни ідентичності, для просування цих великоруських наративів. Тому вони її берегли для себе. Оці святині, музеї — вони розраховували це все мати. Тепер вони атакують за принципом "не діставайся ж нікому". Ми мусимо розуміти, що такі атаки будуть і на об'єкти культурної спадщини, і на об'єкти культури в цілому.

Удар по Харківському художньому музею 14 червня 2026 року: що відомо

Близько 17:50 у Харкові пролунали вибухи. Влучання зафіксували у Київському та Холодногірському районах міста. У Київському районі "Шахед" влучив у Харківський художній музей на вулиці Жон Мироносиць.

Відомо про щонайменше шістьох постраждалих: одномісячну дівчинку шпиталізували, у чотирьох жінок — гостра реакція на стрес, ще одна 62-річна жінка зазнала поранень, повідомив очільник ОВА Олег Синєгубов.

За словами архітектора Віктора Дворнікова, внаслідок удару та пожежі музею буде потрібен капітальний ремонт — у будівлі втрачені покрівля та горішнє перекриття.

Новости Харькова