"Чорнобиль, а не дім": життя Мосьпанового на Харківщині після окупації та обстрілів

За інформацією: Суспільне Харків.

Житель села Мосьпанове, яке постійно обстрілювали військові РФ. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

Дев’ять місяців без електрики живуть люди у селі Мосьпанове Чугуївського району. До вересня тут проходила лінія фронту — позиції окупантів були в сусідньому селі Гракове. Нині Мосьпанове повертається до життя — у селі відновили газопостачання, працюють магазини та місцеві волонтери.

Паркан, вікна та господарства місцевого жителя Володимира Немикіна побило під час обстрілів. Додому чоловік повернувся три місяці тому.

Наслідки російських обстрілів. Мосьпанове, Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

"З підвалу не вилазили зовсім. Я місяць прожив у сина в підвалі. Приїдеш, господарство погодуєш і тікаєш", — розповідає чоловік.

Нині Володимир відновлює будинок. Електрики у селі немає, чоловік каже — рятує генератор: "Акумулятор, у кого свічки, у когось ще щось — так і живемо. О 18:00 спати лягаємо".

Генератор на подвір’ї жителя Мосьпанового. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

На сусідній вулиці 76-річна Марія Кисляк пере білизну серед двору. Каже, води набрала в колодязі, гріла на пічці. Газ у селі є, але обігріти всю оселю Марія не може — для котла потрібна електрика.

Жителька села Мосьпанове. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

Влітку жінка жила у сина в Харкові. Додому повернулась восени.

"Страшне тут, стеля попадала, усе погнило. Диван до половини погнив, я намостила, застелила, щоб можна було сісти", — розповідає Марія.

Жителька села Мосьпанове пере речі на подвір’ї. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

Житель села Костянтин Немикін за допомогою генератора подає воду на всю вулицю. Чоловік повернувся додому у вересні, тепер лагодить будинки літнім, привозить гуманітарку, ремонтує пошкоджений водогін, воду качає генератором.

Жителі Мосьпанового отримують воду завдяки генератору. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

"Ми під’єднали його до природного газу, до системи. Купили на нього карбюратор. Цим генератором ми качаємо на вулицю воду. Ми вмикаємо воду з 6:00 до 8:00. Звідси йде до мене, у мене свердловина в будинку, і я під’єднаний до центральної труби. От ми й качаємо: сусід дає газ, я дав генератор, моя свердловина — так і качаємо", — розповідає чоловік.

Генератором заряджають і мобільні телефони. Зв’язок у селі ледь пробивається.

Немикін облаштував укриття у підвалі покинутого будинку, в якому він ховався з сусідами: "Ми сюди провели світло, у нас була вода, усе".

Укриття, в якому жителі Мосьпанового ховалися від обстрілів РФ. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

"Десь з 10 травня почалися сильні обстріли. Було таке, що 36 прильотів. Ми чуємо вихід, 5 секунд свист — і приліт. 5 секунд ми мали, щоб відійти", — згадує Костянтин.

Якщо вони помічали рух цивільних автівок, відкривали вогонь Костянтин Немикін

У травні чоловік із дружиною та сином виїхав до Чугуєва, але до села повертався — вивозив інших.

"У селі жила жінка, ми її забирали в обід. І прилетіло наступного дня, повністю розбило будинок. Позиції [окупантів] були у Граковому та у Ртищівці. Ртищівка — найбільш болючий район, вони дострілювали, там кілька км до нашої дороги було. Якщо вони помічали рух цивільних автівок, відкривали вогонь", — говорить Костянтин.

Поки родина Костянтина лишається у Чугуєві, він же хоче повернути життя у село.

"У нас все було побілене, чистеньке. А коли ти вертаєшся додому, то враження, що Чорнобиль, а не дім. Хочеться, щоб тут щось було. Щоб школа запрацювала, магазин, світло, щоб люди верталися. Хочеться, щоб все повернулося назад", — каже Костянтин.

До повномасштабного вторгнення Росії у Мосьпановому проживали понад 900 людей. Нині, за підрахунками сільського голови Івана Шаульського, їх тут близько 230.

"Газопостачання у нас є. Немає електрики, немає інтернету, тобто діти онлайн навчатися не можуть. У школі було десь 85 дітей, у дитячому садку було 20. Як тільки з’явиться електроенергія, з’явиться інтернет, а значить, люди приїдуть сюди", — каже староста села.

Самого ж старосту під час окупації села у березні російські військові забрали у полон.

Староста села Мосьпанове Іван Шаульський. Харківщина, січень 2023 рік. Фото: Олександра Новосел / Суспільне Харків

"Окупація села тривала чотири дні. Мене забрали у полон на добу. Почали розпитувати, хто в АТО був, хто мисливське озброєння має, хто дільничий інспектор. Вдалося нічого конкретного не сказати. Не здав нікого, якщо говорити прямо. Потім зв'язали мені руки, сказали сідати в машину. Але в останній момент вирішили, що я, мабуть, їм не потрібен", — пригадує Шаульський.

Село жило, розвивалося Іван Шаульський

За словами Шаульського, у селі 72 будинки пошкоджені внаслідок обстрілів, два — зруйновані.

"Село жило, розвивалося. Ми планували, що все буде краще, ніж є на сьогодні. Протягом усього часу я не виїжджав. Я собі дав обіцянку. Мене обирав народ — я до цього був обраний тричі — вирішив, що залишатися буду. Разом з народом", — каже староста.

Нині, за словами Шаульського, у селі є кілька генераторів — їх розвозять по вулицях. Магазин працює двічі на тиждень, волонтери привозять гуманітарну допомогу.

Що відомо

З села Мосьпанове через обстріли виїхала більшість людей. Влітку там залишалися жити до 120 людей. З них восьмеро — пенсіонери.