За інформацією: Суспільне Харків.
Старший офіцер відділення морально-психологічного забезпечення 92 бригади Віктор Цукор. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Підполковник Юрій Савчин воював з 2014 року: дружина вісім разів зверталася до мерії, щоб увічнити пам'ять чоловіка
Під час деколонізаційного перейменування вулиць Харкова на честь Юрія Савчина назвали вулицю Ростовську в південно-східній околиці. Дружина Юрія Світлана була там, коли дізналася про перейменування.
Дружина полеглого підполковника Юрія Савчина Світлана на колишній вулиці Ростовській, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер
За словами жінки, вона вісім разів зверталася до мерії, щоб увічнити пам’ять чоловіка на мапі Харкова, на це пішло півтора року.
"Перше звернення було від мене 9 грудня 2022 року. Я звернулася до міського голови Ігоря Терехова. Моє звернення підтримали багато бійців — поставили підписи. Згодом було звернення комбрига 92-ї бригади Павла Федосенка", — говорить Савчина.
Дружина полеглого підполковника Юрія Савчина Світлана, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер
Неподалік вулиці, яка тепер має імʼя Юрія Савчина, він воював у 2022 році — звільняв Малу Рогань у передмісті Харкова, розповіла дружина полеглого.
"Логічно було перейменувати цю вулицю. Те, що це не центральна вулиця — для мене не принципово. Це визнання особистого внеску мого чоловіка в оборону Харкова у 2022 році. Коли ми перейменовуємо вулиці, ми виражаємо велику подяку загиблим героям за те, що вони віддали найдорожче – життя, щоб ми могли жити у рідному місті, працювати, будувати. Люди, які проживають у цьому районі, будуть знати, що була така людина, яка захищала це район, цю вулицю і всю українську землю", — говорить Савчина.
На честь Юрія Савчина назвали вулицю Ростовську, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер
Підполковник Юрій Савчин воював з 2014 року. Згодом звільнився та підписав контракт на службу за кордоном, розповідає дружина.
"За чотири дні до вторгнення він повернувся в Україну. Щойно він повернувся, став збирати рюкзаки. Я зрозуміла, що все погано. 25 лютого був вже в строю. За 29 років я відчувала його — багато казати не треба було", — говорить дружина полеглого захисника.
Державні нагороди полеглого підполковника Юрія Савчина, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер
Підполковник загинув поблизу села Федорівки у травні 2022 року. Як пам’ять про чоловіка, Світлана Савчина зберігає його годинник, пошкоджений вибухом, та листи, які вона писала йому під час служби в зоні АТО.
"Казав: “Хочу видати твої листи, фрази, повідомлення, створити книжку”. Казав, що мої листи йому допомагають і захищають його. Завжди їх носив у нагрудній кишені, брав на завдання. Коли він загинув, вони так і залишилися залиті кров’ю", — говорить Світлана.
У дитинстві він не вивчав українську мову. Захотів — опанував українську. Вивчив англійську. У нього три вищі освіти. Він був активним, наполегливим, не сидів на місці. Заряджав цією енергію всіх навкруги. Він для мене був усім. Дуже мене кохав, піклувався, балував.
Особисті речі Юрія Савчина, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер
Історія полеглого Олександра Чабана
Колишня вулиця Білогорська на Олексіївці тепер має ім’я Олександра Чабана — він також загинув у боях за Харківщину. Уродженець Краматорська, Олександр переїхав до Харкова, щоб навчатися в університеті імені Каразіна на політолога, розповіла його мама Олена Чабан.
Олександр Чабан на меморіальному стенді в університеті імені Каразіна, червень 2024 року, Хакрів. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Після університету він хотів мати свою компанію, працювати на себе як політолог. Він любив Харків, поважав людей. Він пішов захищати місто, прагнув, щоб місто не зайняли росіяни. Воював з 2014 року, був у зоні АТО, брав участь в боях в Іловайську, виводив своїх з оточення. У 2016 повернувся в Харків, відкрив свою справу, почав працювати", — говорить Олена Чабан.
Він дуже багато читав книжок вдома, завжди читав. Я ото завжди, коли зайду до нього, а він читає. Каже: "Мамо, іди-іди. Я читаю". Він любив гуманітарні науки.
Жінка каже, не очікувала, що іменем її сина назвуть вулицю у Харкові.
Колишня вулиця Білогорська на Олексіївці відтепер має ім’я Олександра Чабана, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Офіцер Олександр Чабан загинув 20 липня 2022 року у Граковому. В полеглого лишилася дружина та донька — у липні 2024 року їй виповнюється 14 років.
"Він мені подзвонив за два дні до того: "Мамо, як справи?". — "Все добре, а в тебе?". — "У мене все добре". А потім мені подзвонили й сказали, що він загинув. Вони відступали, як мені розповіли, і він прикрив собою побратима. То був обстріл", — каже Олена Чабан.
Офіцер Олександр Чабан загинув 20 липня 2022 року у Граковому. ХНУ імені Каразіна. ХНУ імені Каразіна— Чого хотів для країни? — Щоб в Україні все було стабільно, щоб все було добре, не було війни і люди були добрішими.
Перейменування вулиці на честь випускника підтримали в університеті, розповідає доцент кафедри педагогіки Сергій Махновський. Фото бійця — на стенді у холі головного корпусу.
"Це неймовірно порядна людина, я лише таким буду його пам’ятати. Відповідальна людина. Він увесь час був разом з університетом. Ми в дописах якось контактували, він увесь час цікавився, що відбувається в Каразінському університеті. Тому для мене це дуже болісно, думаю, для колег також", — каже Сергій Махновський.
Мати Олександра Чабана Світлана та доцент кафедри педагогіки Сергій Махновський біля меморіальної пам’ятки в університеті Каразіна, червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Військовий здобув ступінь магістра політології, був головою Студентського наукового товариства університету у 2009-2013 роках та лідером студентського самоврядування, повідомила пресслужба вишу.
Читати ще
Читати ще У ботсаду в Харкові висадили алею сакур в пам’ять про каразінців, загиблих внаслідок агресії РФ
Читати ще «Росіяни кидали поранених і тікали з награбованим барахлом», — командир 92-ї бригади Федосенко про оборону Харківщини
Читати ще «Витратила 3 млн гривень компенсацій». Дружина загиблого бійця з Лозової купує техніку на фронт
