За інформацією: Суспільне Харків.
Автобус, який розстріляли росіяни у Волоховому Яру, 26 лютого 2022 року. bihus.info
Єгора разом із мамою, яка також дістала поранень, направили до лікарні в Чугуєві. Хлопець каже, що операцію йому робили швидко й без наркозу.
«Це десь було, напевно, годину. Було дуже боляче, мене підтримували, як могли, тримали за руки. Я їм розповідав про футбол, вони казали: «Що хочеш розповідай, тільки не втрачай свідомість». Я їм кажу: «Чому саме так зі мною?» Я граю в футбол, хочу займатися цим, і саме мені попало в ноги. Мені це найбільше було прикро», — розповів спортсмен.
Тато завжди мене підтримував. Навіть коли я в Чугуєві сидів під обстрілами, не міг ходити — перші взагалі два тижні не міг навіть з ліжка встати — він мені постійно казав, що будеш футбол грати. Багато знайомих мені постійно казали, що ще зіграємо. Це мене дуже сильно підбадьорювало, і я вірив, що в майбутньому так і буде.
Харківець Єгор Дирда у лікарні. Фото надав Єгор Дирда
Після того, як Єгора виписали з лікарні в Чугуєві, він переїхав до Полтави. Тоді й розпочався процес реабілітації, який триває й досі — через пошкодження нервів ліва стопа нечутлива на 70%.
«Мені було дуже складно робити вправи — це реально як заново вчитися ходити. Починаєш все з нуля, можна сказати. Там наче елементарна вправа — тобі дають палку, тобі треба по ній рівно пройтися. Ти не можеш це зробити, але з кожним днем, з місяцями, вже виходить краще, краще. Дивишся, як всі грають у футбол, а ти просто 200 метрів пройшов — вже задихаєшся, ноги болять», — розповів Дирда.
Дуже хотілося грати, але, чесно, у це сильно не вірив, думав, що це дуже багато часу займе. І найприкрішим для мене було те, що на той час мені було 19-20 років. Це, можна сказати, ідеальний час, щоб розвиватися в спорті, футболі. А я цей час просто, як людина похилого віку, тільки борюся з тим, щоб побороти свої поранення і відновитися.
Єгор Дирда на футбольному полі. Фото надав Єгор Дирда
Єгор Дирда, який повернувся у футбол після поранення під час російського обстрілу автобуса у Волоховому Яру. Фото надав Єгор Дирда
«Я відчував, що я взагалі не гірший за них»
Через півтора року після поранення Єгор Дирда уперше знову торкнувся м’яча, а наприкінці 2023 року його запросили до медіафутбольної команди «Армат», де грають футбольні блогери та колишні професійні футболісти.
«Дебютував в офіційному матчі в «Медіалізі». Як зараз пам’ятаю, як зіграв цю гру. Тоді в мене вже полегшення було максимальним — я грав проти гравців, які грали в першій лізі, у вищій лізі. І відчував, що я взагалі не гірший за них. У боротьбі не поступався, у швидкості і так далі. І я думав, що все — ось нарешті я вже відновився», — пригадав футболіст.
Ми граємо в чемпіонатах медіаліги, а саме UA Steel. Двічі доходили до фіналу, і зараз тільки повернувся з Іспанії, там ми грали в Лізі чемпіонів з мініфутболу, і мені довелося всі три матчі виводити команду з капітанською пов’язкою.
Єгор Дирда разом із колишнім тренером В’ячеславом Котельніковим на футбольному полі у Харкові, 30 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
В’ячеслав Котельніков та Єгор Дирда під час тренування у Харкові, 30 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Днями Єгор Дирда, вперше з початку повномасштабного вторгнення, вийшов на поле у Харкові, де тренувався до 2022 року. Він приїхав, щоб знову зіграти з тренером, якого не бачив майже п’ять років.
Колишній тренер Єгора Дирди В’ячеслав Котельніков, Харків, 30 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Іменна футболка Єгора Дирди, Харків, 30 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
В’ячеслав Котельніков, який тренував Єгора з 2017 року, каже, що пишається своїм вихованцем, який після тяжких поранень зміг відновитися та продовжив займатися спортом.
«Він зміг реабілітуватися, зміг продовжувати займатися своєю улюбленою справою. Як на мене, це найвеличніший приклад для малих хлопців. Я знаю, що Єгора дивляться, його ТікТок — там багато підписників, саме хлопців маленьких, маленьких футболістів. І я вважаю, що це повинно бути для них мотивацією продовжувати свій шлях, не кидати свою улюблену справу, продовжувати йти до мрії», — сказав тренер.
