За інформацією: Суспільне Харків.
Станція переробки відходів руйнації на Київщині. ПРООН в Україні
За його даними, у 2021 році в Україні утворилося менш ніж 1 мільйон тонн будівельного сміття. Нині обсяги відходів руйнувань лише житлових будинків на неокупованих територіях сягає від 17 до 22 мільйонів тонн. За оцінками ПРООН, Харківська область охоплює орієнтовно 20% від цієї цифри (орієнтовно 3,5 мільйона тонн відходів руйнацій), поступаючись Донеччині та Луганщині.
"Ми працюємо безпосередньо у місті Харкові саме по знесенню будівель. На сьогодні вже демонтували 12 багатоповерхових будинків та декілька приватних. І в цьому році плануємо розібрати ще 12 будівель. Здебільшого йдеться про панельні будинки", — сказав Шахматенко.
Демонтаж житлового будинку на вулиці Наталії Ужвій, 82 у Харкові. ПРООН в Україні
Які відходи руйнації можуть використовувати повторно
Команда програми розвитку ООН дослідила, що утворені внаслідок обстрілів відходи руйнаціїї після переробки можуть стати сировиною для виробництва щонайменше 25 видів будівельних матеріалів. Зокрема, йдеться про використання бетону, цегли, плитки та інших матеріалів.
"Економічна доцільність залежить від регіону, доступу до сировини, цін на продукцію, логістику тощо. Харківщина — один з найпривабливіших регіонів для повторного використання відходів. На сьогодні вартість переробленого товару вища за звичайний. Скажімо, за бетон. Але ми запускаємо нову фазу вивчення — лабораторного та прикладного. І сподіваємося працювати з провідними виробниками цементу: вивчити економічну та технологічну модель на практиці, а також з'ясувати виробничі потенціали цих підприємств", — пояснив Шахматенко.
У європейців є мета досягти 70% повторного використання та ресайклінгу, але у нашому випадку є виклики.
Переробка відходів руйнації на підприємстві на Київщині. ПРООН в Україні
На цей час сортувати відходи руйнаціїї можливо винятково вручну. Керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні Роман Шахматенко каже: спеціалізованих пристроїв для цього немає. Окрім того, з відсортованих відходів руйнацій переробити можна лише орієнтовно 70% сировини.
"Будівельне сміття під час демонтажу легко посортувати та відокремити одне від іншого. Нескладно зробити так, щоб воно не було забруднене небезпечними відходами. У випадку відходів руйнації — це відходи, які в результаті вибуху змішуються між собою і їх треба дуже ретельно сортувати", — сказав Шахматенко.
Сортування відходів, які вторилися внаслідок руйнації будівель, Київщина. ПРООН в Україні
Переробка відходів руйнації: досвід України та Харківщини
Завдяки міжнародним проєктам у Харківській області вже наявне обладнання, необхідне для переробки відходів руйнації. Передусім ідеться про дробаркиМеханізм або машина, призначена для подрібнення твердих матеріалів (гірських порід, деревини, пластику, скла) на дрібніші фракції — базове первинне обладнання для ресайклінгу.
"Такі дробарки подрібнюють усе: і бетон, і бруківку, і цеглу. Також завдяки магніту вони відділяють метал, тобто у підсумку виходить чистий матеріал. Коли ми відкривали у Бучі нашу першу станцію ресайклінгу, туди поставляли невеличкі мобільні дробарки, які коштують від 130 тисяч доларів", — розповів Роман Шахматенко.
З його слів, окрім Харківщини, інфраструктура для перероблення підходів руйнації є також у Київській, Дніпропетровській, Чернігівській та Миколаївській областях. Утім рецикльованаПерероблена сировина поки не використовується повторно для відбудови, оскільки в Україні немає відповідних ДСТУНаціональні стандарти, які встановлюють єдині правила, технічні вимоги та норми якості для товарів, послуг і процесів. Вони гарантують безпеку, екологічність та якість продукції для споживача. Дослідження ПРООН має на меті врегулювати це питання.
Подрібнення відходів від руйнувань на підприємстві на Київщині. ПРООН в УкраїніВже відомо про повторне використання перероблених відходів руйнації під час підсипання доріг місцевого значення.
"Державні стандарти необхідні для того, щоб надати відповідь на питання, яким чином можна використовувати таку сировину повторно. Треба брати конкретну сировину, формулу, процес і вже її випробовувати на місці. Залежно від цієї специфіки змінюється й економічна доцільність. Тобто повинно бути таке дуже локалізоване вивчення", — додав Шахматенко.
Коли в Україні зможуть повторно використовувати відходи руйнаціїї
З його слів, через великі обсяги відходів руйнації, витрати на їхнє прибирання та потребу у відбудові Україна зацікавлена у питанні використання рецикльованої сировини. Зокрема у цьому напрямку є підтримка з боку Міністерства регіонального розвитку громад та територій України, а також міжнародних партнерів.
"У Харківській області є один з кращих полігонів для відходів. У самому місті потенціал дуже хороший. Міська рада абсолютно готова до цього. На сьогодні ми бачимо в цій сфері абсолютно єдність, починаючи з Мінрозвитку. За це відповідає заступниця міністра, на прохання якої ми і робили дослідження про відходи руйнації. Так само на місцевому рівні на сьогодні всі відкриті і хочуть щось з цим робити", — сказав керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні Роман Шахматенко.
Ми дуже сподіваємося, що протягом року ми вже будемо мати якісь серйозні результати.
Керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні Роман Шахматенко. ПРООН в Україні
Зі слів Шахматенка, для впровадження повторного використання перероблених відходів руйнації необхідно провести додаткові дослідження та затвердити відповідні стандарти через державні органи стандартизації. Також він зазначив, що економічна доцільність цього питання залежить від вартості первинних будівельних матеріалів, яка наразі в Україні є відносно низькою. У разі її зростання переробка відходів може стати більш вигідною.
"Чи стане це цікаво виробникам будівельних матеріалів? Тут є два основних фактори: економічна доцільність та заходи стимулювання. Це можуть бути зелені закупівліПроцес, під час якого держава або бізнес купують товари, послуги та роботи із мінімальним впливом на довкілля, податкові або інші стимули з боку держави. Залежатиме від обсягів необхідного субсидібвання та наявності цих можливостей у бюджеті", — пояснив Шахматенко.
Україна вже перебуває на фінальному етапі формування системи повторного використання відходів руйнації, додає керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні Роман Шахматенко. З його слів, за умови ухвалення стандартів протягом 12 місяців можна очікувати появу перших прикладних результатів.
