Андрій Анофрієв (зліва) керував вагоноремонтним заводом на Харківщині три роки.
Андрій Анофрієв після конфлікту з терористами втік із рідної Луганщини, поселився неподалік Харкова і кілька років керував великим підприємством «Укрзалізниці» у Лозовій. А через три роки директорства і після провалу на виборах до Харківської облради переїхав у Дніпро.
Андрія Анофрієва, колишнього директора ДП «Укрспецвагон» (це Панютинський вагоноремонтний завод у Лозовоій, підрозділ «Укрзализниці») заарештували у Дніпрі у 2021 році за дуже серйозною підозрою — участь у незаконному збройному формуванні окупаційної адміністрації РФ так званої «ЛНР», створення терористичної групи.
«Анофрієв очолював блокпост на мосту через Сіверський Донець. Проте він посварився з ватажками псевдореспубліки й повернувся на підконтрольну Україні територію», – розповіли тоді в Офісі генпрокурора.
Затриманому інкримінували організацію та службу на блокпостах на автомобільній дорозі між населеними пунктами Словʼяносербськ і Трьохізбенка Луганської області по обидві сторони автомобільного мосту через Сіверський Донець, участь у «Всевеликому війську Донському».
Анофрієв (зліва) на окупованій Луганщині разом із друзями-терористами. Фото: censor.net.
ВАГОНИ, ПАРТІЯ ФЕЛЬДМАНА І ЛОБІ ЧЕРНОВА
Журналісти BIHUS.Info слідкували за «кар’єрою» уродженця Слов’яносербська Анофрієва багато років до того. Вони з’ясували, що після повернення до України з тимчасово окупованої Луганщини Андрій Анофрієв жив повноцінним політичним життям, причому протягом трьох років, із 2014 до 2017, у Харківській області.
Якимось чином бойовику «ЛНР» вдалося очолити велике підприємство на Харківщині. Можливо, допоміг рядок у біографії «колишній заступник директора з вагонобудівництва «НПЦ «Трансмаш» у Луганську. Навряд чи Анофрієв проходив спецперевірку, коли став виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Укрспецвагон», яке належало до структури Укрзалізниці.
Він легко входить до політичного бомонду, стає членом політичної партії Олександра Фельдмана «Наш край» і в 2015 році балотується до Харківської обласної ради: Анофрієв Андрій Дальвинович стоїть у списку під номером 37, але залишається без мандата. Поза політикою Анофрієв не лишається, і в 2015 році він з чиєїсь легкої руки входить до складу виконавчого комітету Лозівської міськради.
У тому ж 2015 році в соцмережах з’являються фото Анофрієва з луганськими ватажками-терористами. Його легко впізнають луганчани, як і інших бойовиків, що лишилися «розбудовувати» окуповану Росією Луганщину.
«Усміхнений молодий чоловік у бронежилеті і «розвантажці» з прапором чи то Китаю, чи то СРСР на грудях — викапаний Анофрієв. До речі, це не єдине спільне фото Москаленка із людиною, схожою на Анофрієва. Є ще, свіжіші. Скажімо, це фото спільного відпочинку друзів розміщене у «вконтакі» Москаленка 22 лютого 2017 року, коли Москаленко вже перебував у розшуку за тероризм, а Анофрієв керував «Укрспецвагоном». На фото — молоді проросійські «пасіонарії», які брали участь в захопленні Слов’яносербської РДА та районної міліції, а також встановлювали перший сепаратистський блокпост в смт Трьохізбенка. Крайній праворуч на фотографії — бойовик Сергій Макарічев. Поруч з Макарічевим — Денис Москаленко, «командир Слов’яносербського підрозділу Міністерства оборони ЛНР», — писав журналіст і публіцист Сергій Іванов.
Іванов тоді знайшов контактний номер Анофрієва, але він усе заперечував і говорив, що ніколи не брав участі в «руській весні». Профіль Анофрієва з’яявляється на «Миротворці».
Анофрієв (справа) на території Панютинського заводу. Фото: Лозівська міська рада.
У 2017 році Анофрієва звільняють із Панютинського вагоноремонтного заводу, але за нього дуже просять політики першого ещелону. Зокрема лобіює повернення «кадра» тодішній голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. Він навіть звернувся до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням про поновлення на посаді керівника Панютинського вагоноремонтного заводу Андрія Анофрієва, який очолював підприємство в 2014-2017 роках. Начебто про це його просили жителі селища Панютине, села Хлібне і міста Лозова, а також місцеві депутати та трудові колективи.
«За часи його правління завод істотно збільшив обсяги виробництва, чистого прибутку для держави і податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Понад дві тисячі працівників заводу відчули стабільність і суттєві позитивні зміни. Втім, на сьогодні ситуація критична — доходи підприємства суттєво зменшилися, через що кількість працівників скоротилася майже вдвічі», — йшлося в листі Чернова до голови уряду, який залишився без відповіді.
Одразу на сесії Лозівської ради міської ради підняли питання про те, чи не планують виключати Анофрієва зі складу виконкому. Тоді керівництво міста заявляло, що не вбачає необхідності у цьому. У Мінтрансі начебто відповіли, що Андрій Анофрієв працює у Дніпрі, в одній з приватних компаній, яка не підпорядковується «Укрзалізниці». Пізніше Анофрієва все-таки замінили у виконкомі, а чи дійсно він мав зв’язок із сепаратистами, повинні з’ясовувати спецслужби.
У квітні 2021 року Анофрієва нарешті затримали в Дніпрі та обрали запобіжний захід – нічний домашній арешт. Проте вже у вересні 2022 року його завод підписав угоду з Українським науково-дослідним інститутом вагонобудування, а у грудні уклав контракт на капітальний ремонт піввагонів з держпідприємством Східний гірничо-збагачувальний комбінат, з’ясували у свіжому розслідуванні «Бігус info».
У 2021 році Анофрієву обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, після завершення розслідування справу передали в суд у Луганській області — Марківський районний суд. Підготовче засідання у цій справі призначили на лютий 2022-го. Після повномасштабного вторгнення Росії Марківку окупували, суд опинився в окупації. Завдяки цьому Анофрієв живе і працює в Дніпрі.
До речі, зв’язки Анофрієва з Харківщиною повністю не розірвані: він лишається засновником і уповноваженою особою у профспілці Панютинського вагоноремонтного заводу, який колись очолював.
