Чому водоплавні мартини обрали континентальний Харків, що привабило рідкісних сапсанів і чорних шулік, чому в Харкові мало співочих птахів і де можна побачити червонокнижних водоплавних, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів Станіслав Вітер, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Це перша частина нашої розмови.
Чому у Харкові майже немає співочих дроздів
– Днями моя колега побачила в Харкові одуда. Якщо чесно, зустріти у Харкові чорного дрозда, яких у тому ж Львові чи європейських містах багато, було великою рідкістю…
– Дрозда дійсно важче побачити, аніж одуда, бо йому потрібні чагарникові зарості для влаштування гнізд, невисокі дерева і ділянки оголеного ґрунту для пошуку їжі. Його можна зустріти виключно в якихось паркових місцинах або під час міграції.
Значно більше в Харкові чикотнів – дроздових птахів, вони більшого розміру, всеїдні і влаштовують гнізда на високих деревах. І тому паркова зона – Центральний парк і Сад Шевченка – їх цілком влаштовують. І ці нові газони теж непогані для пошуку їжі. Саме чикотень – це міський мешканець, його майже не знайдеш поза межами міста, він полюбляє парки, де колоніями оселяється.
Чикотень Фото: Animalia.bio
– А як щодо одуда у місті?
– Цей птах пов’язаний з людиною досить міцно, він мешкає біля ферм, у населеній зоні, може влаштовувати гнізда в будівлях, покинутих і навіть у жилих спорудах, у дуплах дерев, у купах сміття. Він дуже в цьому плані неперебірливий. Головне – наявність їжі. Але місто забезпечує одудів, мабуть, краще за дикі ландшафти: тут багато синантропних мух, які пов’язані з діяльністю людини, багато інших комах, яких можна зустріти в місті.
Одуд Фото: Animalia.bio
У Харкові більше птахів, пов’язаних із людиною
– Яких птахів у Харкові найбільше?
– Представників міських видів, що пов’язані з людиною: ті ж горобці, хоча останнім часом домового горобця стало значно менше. І точні причини цього ще не відомі. Але значно більше стало польового горобця.
Із синантропних птахів – сорока, сіра ворона, галка – досить звичайні види, сизий голуб, кільчаста горлиця, ластівки сільська і міська. Чорні серпокрильці, і з комахоїдних невеликих птахів співочих – найбільш помітна чорна горихвістка. Вона мешкає у високих будівлях, взагалі це гірський вид, альпійський…
– То як гірська пташка потрапила до міста?
– Чорні горихвістки поступово розселялися у рівнинну Європу протягом ХІХ століття по мірі забудови великих міст високими кам’яними спорудами, які є аналогами скелі. У містах ця пташка знаходить чудові умови, і за межами населених пунктів фактично не зустрічається. Виключно десь по скельних масивах, по виходах скелі біля річок, наприклад, на Святогірському скельному масиві або на Південному Бузі, там вона в природних ландшафтах.
Чорна горихвістка Фото: Animalia.bio
Птахи в європейські міста почали селитися ще у ХІХ столітті
– Мені здається, у Харкові немає гарних умов для співчих птахів. Бо майже немає кущів, яких багато у Києві, Львові, містах Західної та Центральної Європи.
– У Південній і Західній Європі дуже популярні живі забори з чагарників. Це дуже хороше місце для гніздування співочих птахів. Але є співочі птахи, що не потребують чагарників, а живуть на деревах, у дуплах. Це синиці, білошиї та сірі мухоловки. Сірі мухоловки усюди по місту є. А білошиї мухоловки – більше у паркових зонах живуть, хоча цього сезону чисельність їх дещо менша, аніж у попередні роки спостережень.
– Могла війна зменшити чисельність цих птахів?
– Ні, війна – це відносно локальний вплив. Це, скоріш за все, це наслідок певних факторів на місцях зимівлі, наприклад посухи у саванах і рідколіссях Африки або сильні урагани на шляхах міграцій. Тобто те, що могло мати сильний руйнівний ефект в місцях концентрації мігруючих птахів на великих площах.
– Але все ж таки, чому в європейських містах так багато співочих птахів?
– Через те, що там більш давні ці міста, більш щільна забудова, мозаїчний ландшафт. І заселення птахів у міста почалося значно раніше, ще в ХІХ столітті. Тому в них дуже щільні популяції міських чорних дроздів, яких можна спостерігати також у Києві і на заході України, у Львові.
Чорний дрізд Фото: Фото: Wikimedia
У харківських парках оселилися припутні та зяблики
– Є серед птахів такі, що нещодавно оселилися у Харкові?
– Зяблики – у парку Шевченка є три ділянки цих птахів і в Центральному парку є декілька ділянок, але він ще не став міським мешканцем, як у Львові.
– Час від часу містяни поширюють фотографії припутня…
– Це великий лісовий голуб, який в нашій країні поки що мешкає переважно у сільській місцевості, дикій природі, лісосмугах, великих садах, але останнім часом його бачать у містах. У західній частині країни він вже став міським мешканцем. І обживається у Харкові з 2015-го року: почав гніздитися у великих парках. А зараз його можна побачити навіть і у міській забудові з невеличкими ділянками дерев. Він любить молоді пагони, рослини, зерна, ягоди, комах.
Припутень Фото: Wikimedia
Сапсани, чорні шуліки та канюки
– Кілька років тому я спостерігала сокола поруч із годівницею для маленьких птахів.
– У нас у місті є декілька видів хижих птахів. Декілька десятків пар боривітрів звичайних мешкає, близько 20 пар яструба малого у паркових зонах. Адаптувався до міських умов яструб великий. Він селиться у великих парках або у великих лісових масивах навколо Харкова, а полює у міській забудові, бо найулюбленіша його здобич – свійські голуби.
Також на околицях міста вже є кілька пар канюка звичайного. Вони гніздяться у навколишніх лісових масивах і полюють в межах Харкова на гризунів.
